Депутат ОПЗЖ Михайло Царенко: від торговця каштанами до Биківнянського феодала
Михайло Царенко на місцевих виборах 2020 року обраний до Київради від партії Медведчука “ОПЗЖ” і став першим заступником голови комісії з питань бюджету та соціально економічного розвитку столиці. Цей “любитель русского міра” (далі ми пояснимо чому) потрапив до Київради та відповідної комісії за безпосередньої підтримки голови міського осередку партії ОПЗЖ Медведчука Вадима Столара. Протекції друзів Азарова та завдяки тому, що рідний брат Михайла Дмитро Царенко зараз задіяний в медіапроекті Столара.
Окрім того Михайло Царенко, влесне, і сам має давні зв’язки із Вадимом Столаром. Зокрема у 2016 році, як пишуть ЗМІ, Столар через зв’язки у АП просував Мельника головою Київської ОДА, а Царенка його заступником.
Дмитро Царенко
Станом на сьогодні у сферу впливу Столара увійшов і Дмитро Царенко, який займається розбудовою телеканалів Столара KyivLive та OdesaLive. Дмитро Царенко керівник і засновник ТОВ Інститут когнітивного моделювання. Основна сфера діяльності Інституту “Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки”. З 2020 року команада Інституту когнітивного моделювання у складі Дмитра Царенка, Віктора Березенка та Світлани Павелецької, які залучені до управління медіахолдингом Вадима Столара Live Network.
Нині ж Дмитро Царенко проживає з дружиною у славному місті Валенсія в Іспанії. В розкішній вілі, яка належить дружині Михайла – Вікторії Царенко.
Царенко Вікторія
Те, що Михайло Царенко “справжній носій русского міра” підтверджується його нагородами, які він отримав від російської православної церкви. Зокрема, Михайло має орден “рівноапостольного князя Володимира ІІ степені” і орден “Іллі Муромця ІІ степені”. Останнім нагороджуються “представники силових структур і військовослужбовці за особисту мужність, відвагу та героїзм під час порятунку людей, за видатний внесок в укріплення стосунків між правоохоронними структурами і УПЦ, а також керівники і викладачі військових навчальних закладів за виховання молоді в православному дусі”. Серед нагороджених цим орденом Сергій Ківалов та боксер Усик. Є в Царенка ще один орден від УПЦ – “орден Почаївської ікони Пресвятої Богородиці”, якого також носять зрадник Вадим Колісниченко та проросійський політолог Руслан Бортник.
Відомо, що деякі діти братів Царенків в самий розпал війни з російськими окупантами навчалися в так званій Російсько-українській гуманітарній гімназії, тепер “Міжнародний ліцей “Глобус”. Ця установа, як пишуть деякі ЗМІ, організувалася за підтримки Миколи Азарова. А фінансування надходило через “Промінвестбанк”, який належить уряду РФ. Наразі “Промінвестбанк” знаходиться під міжнародними і українськими санкціями.
“Гарячі каштани” від Михайла Царенка
У 2013 році, перебуваючи на посаді голови “Київзеленбуду”, Царенко став фігурантом скандалу із закупівлею саджанців каштанів для озеленення столиці. “Київзеленбуд” уклав договір із компанією ВАТ “Професійний садівник” на закупівлю 205 італійських саджанців каштану сорту “Бріоті”, які мали посадити вздовж вулиці Хрещатик. Мотивуючи це тим, що саме “Бріоті” є надзвичайно стійким до екологічного забруднення, і на відміну від звичайного кінського каштану, буде зеленіти увесь сезон.
Закупівля з доставкою і розмитненням одного саджанця “Бріоті” вартувала київському бюджету 430 євро. На озеленені Хрещатика піарилися всі: і ексголова КМДА Попов зі своєю заступницею Герегою і сам Михайло Царенко охоче розмахував лопатою перед камерами. Але весна показала, “хто де копав” із 280 посаджених дерева лише два виявилися сортовими, а інші – звичайні, дешеві кінські. ВАТ “Професійний садівник”, яка виграла тендер на озеленення Хрещатика, виявилася “прокладкою” яка справно ігнорувала судові рішення, а столичний бюджет втратив на цій афері 2 млн 960 тис грн.
Однак, ніхто не досліджував, наскільки були завищені ціни на чорнобривці, петунії та інші зелені насадження для столичних клумб. Хоча Михайло займався озелененням столиці з великим завзяттям, та це виходило в нього з характерною особливістю. Наприклад, він захоплювався встановленням по різним куточкам столиці “казкових скульптур”.
Білочка
Ось таку білочку два з половиною метри заввишки було встановлено у парку “Партизанської слави” на початку літа 2013 року. Нам не вдалося встановити скільки дітей довелося потім водити до народних цілителів “виливати переляк”, адже крім цієї білочки, по всій столиці були встановлені скульптури коника, солом’яного бичка, вовка та орла. Вартість цих робіт встановити не вдалось, однак вочевидь вони були проведені із корупційною складовою.
Літом 2013 року обіцяв Царенко подарувати киянам мільйон троянд, але і тут все пішло у нього не так. Спочатку планувалося висадити 500 тисяч кущів троянд різного кольору, однак цього не сталося. Тисячі рослин просто відразу засохли, а ті що прижилися доконала посуха і бур’яни.
Подібні “старання” Михайла з каштанами, трояндами, скульптурами та багато чого іншого, ймовірно, є родинною рисою, яку він отримав від свого батька Царенка Олександра, котрий не один рік очолював Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Деснянського району столиці. Що ж, син завжди має перевершувати своїх батьків.
Биківнянський і Великодимерський феодал
Стрижучи “зелень” в “Зеленбуді”, турбувався Михайло Царенко і про приземлені справи, точніше – земельні. Так сталося, що чиновник середньої ланки зміг прибрати до рук значну частину Биківні (селище в межах Києва) і це не викликало зацікавлення правоохоронних органів.
На членів родини Царенка у Биківні оформлено 17 земельних ділянок загальною площею в 1 гектар 20 сотих. Нині “гола” ділянка в 10 соток на Биківні продається за 120 тисяч доларів. Неважко підрахувати, що загальна вартість цього феодального володіння складає 1 мільйон 440 тисяч доларів.
Зокрема, дружині Царенка у Биківні належить 1 ділянка. На малолітніх дітей записано по ділянці у десять соток кожна. Олександр Царенко (батько) має 4 ділянки. Людмила Царенко (мати) має 8 ділянок. Дмитро Царенко (брат) теж має одну ділянку.
Карта ділянок родини Царенка у Биківні
Ще 4 ділянки, які розміщуються поряд у 10 соток кожна належать Галині Садовій, яка є давнім діловим партнером родини Царенків.
Загалом 21 ділянка зосереджена в руках родини Царенків, що вже б мало бути фактом розслідування, адже Київрада у 2016 році розділила 176 гектарів земель Биківні на 226 ділянок для сімей загиблих бійців АТО, сімей загиблих Героїв Небесної Сотні, паралімпійців та афганців. Як вдалося з’ясувати, жоден член родини Царенків не підпадає під ці категорії.
Михайло Царенко за підтримки Партії регіонів був менше року головою Броварського району Київщини, однак зумів глибоко “пустити коріння” у місцеву родючу земельку.
На території Великодимирської сільради в сумнівний спосіб він зумів оформити відразу 4 земельні наділи для ведення особистого селянського господарства. Чотири ділянки розміром 1,87 гектари розміщуються одним клином та оформлені на Михайла з дружиною та Тетяну і Степана Мінько, які є батьками дружини. Притаманно, що Міньки і Царенки отримали документи на землю в один день 6 липня 2017 року.
Відповідно до реєстру речових прав ці наділи і досі є у власності зазначених осіб. Однак, на ділянки накладено арешт на пiдставi ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області № 361/1249/18 від 07.03.2018.
Слідчим відділом Броварського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального №42017111130000293 від 14.09.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем).
В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи управління Держгеокадастру у Київській області зловживаючи владою та діючи в інтересах третіх осіб, в порушення вимог земельного законодавства надали у власність третіх осіб земельні ділянки, які розташовані в територіальних межах Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, чим завдали шкоду інтересам держави та ФГ «Промінь Сонця», у постійному користуванні якого перебували вказані земельні ділянки.
Мінько Степан
Тесть Церенка Мінько Степан має три ділянки по 10 соток під забудову по провулку Милославський, 29 (поряд з тими ділянками, які продав його сват раніше). 17 соток навколо озера Дригльова, що в самому центрі села Богданівка Броварського району. Фактично земля виділена навколо озера, яке саме збільшує ділянку у двічі.
Тетяна Мінько
Теща Мінько Тетяна, яка директорка навчально-виховного комплексу №183 “Фортуна” у Дніпровському районі столиці, в 2017 році отримала 14 соток в лісі під селом Рожни та 25 соток в Богданівці Броварського району. У 2016 році вона придбала 9 соток у дачному кооперативі “Перемога”, що на межі з Броварами та 6 соток на піщаній косі Десни під Новосілками Вишгородського району. Також у 2013 році придбала 11 соток з будівлею під Богданівкою Броварського району. Загальна вартість землі і нерухомості надбаної “скромною” директоркою школи може становити понад 500 тисяч доларів.
Друзі Азарова
Царенко Михайло далеко не “злий геній”, як дехто може подумати. Це людина отримала доступ до різного роду “схем” лише завдяки дружби свого батька Олександра Царенка з впливовими людьми світу цього.
Олександр Царенко
Зокрема, як повідомляють наші джерела, Олександр Царенко дуже довго товаришує із Анатолієм Брезвіним. Дружба між Олександром та Анатолієм розпочалася ще від часів роботи обох в структурах столичної влади. А оскільки Брезвін мав добрі стосунки з Миколою Азаровим, то він швидко зробив кар’єру у податковій від начальника Державної податкової інспекції в Мінському районі міста Києва (1990-1996 роки), до Голови Державної податкової адміністрації України (2006-2007 роки).
Брезвін Анатолій
Зв’язок Азарова, Брезвіна та Царенків прослідковується й через засновані фірм та ухвалені рішень Київради. Так дружина Михайла Вікторія Царенко та батько Олександр Царенко, відповідно до інформації youcontrol, були засновниками “Обслуговуючого кооператива “Спілка будівельних технологій плюс” та “Обслуговуючого кооперативу “Вишгородська спілка ДІСбуд” (на даний час діяльність компаній припинена).
Серед засновників “Обслуговуючих кооперативів” значиться і така собі Садова Галина Іванівна. За нашими джерелами, Галина Садова – рідна сестра Анатолія Брезвіна. Нині Галина є власницею родинної хати в селищі Голоби Волинської області.
Галина Садова
Галина Садова та Анатолій Брезвін не втратили тісних родинних зв’язків, як інколи буває серед родичів, навпаки, стосунки настільки глибокі, що вони на дві родини збудували спільний маєток в елітному Козині. Галина отримала 2018 року у власність понад 51 сотку землі на самому березі річки Козинка. Поряд ділянку у 62 сотки отримав Анатолій. Лише за два роки там зведено два елітні будинки, тенісний корт та кілька господарських будівель. Між цими будівлями немає жодної видимої межі і зведені вони всі в одному архітектурному стилі. Брат і сестра також привласнили і ділянку пляжу більш ніж 5 соток відповідно до кадастрової карти.
Маєток Галини та Анатолія у Козині
На родинні зв’язки Садової і Брезвіна вказує й те, що Садова разом із сином Брезвіна Володимиром засновники низки компаній, а також вона засновниця і уповноважена особа кооперативу “Чехово”, який розміщений у Криму під Ялтою. У фундаторах кооператива “Чехово” фігурує давній друг Анатолія Брезвіна екс-прем’єр України Микола Азаров, син Азарова Олексій та його дружина Людмила.
Кооператив “Чехово”
У 2010 році на V сесії Київради VI скликання було прийняте рішення про передачу компанії “Обслуговуючого кооперативу “Вишгородська спілка ДІСбуд” ділянки землі для будівництва житлового будівництва по вулиці Жмаченка, 28. Тоді питання відведення землі було внесено на засіданні Київради з голосу одного з депутатів від блоку Литвина. Лобіював відвід землі для кооперативу Царенків-Садової Анатолій Брезвін, який на той час також був депутатом від блоку Литвина у Київраді.
У 2016 році за адресою Жмаченко, 28 будівельна компанія ТОВ “Дісбуд” (з 2008-2012 рр керівником якої була дружина Михайла Царенко Вікторія) розпочинає будівництво ЖК “Автограф”. Будівництво супроводжувалось постійними протестами еко-активістів, адже ЖК зводилося прямо на території парку. Під будівництво були вирізані близько 580 дерев. Крім знищення зеленої зони на місці будівництва інвестори, що купили недешеві “квадрати” в цьому будинку, обурювалися якістю квартир, шумоізоляцією, підтопленнями паркінгу та іншими “перевагами” нової висотки.
За даними ЗМІ, на 2017 рік, Садова Галина та тесть Царенка Мінько Степан Дмитрович були власниками низки ділянок загальною площею 2,29 га за адресою: пров. Милославський, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49 та пров. Милославський, 34а, 40а, 42а, 44а, 46а, 50а, 52а, 54а, 56а, 46, 48, 50, 52, 54, 56.
Вже з липня 2020 року власником ділянок 2,29 га у пров. Милославському значиться ТОВ «Милославська», основним власниками якого залишається Степан Мінько (61%), з розподілом власності ТОВки між Наталією Шклярською (33%) та Олег Ревуцький (6%). 3 1 грудня 2020 року ДАБІ видала ТОВ «Милославська» дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків на цих ділянках всупереч Генплану столиці, адже цільове призначення ділянок – “індивідуальне житлове, гаражне і дачне будівництво”.
Гольф-клуб у заповіднику
Михайло Царенко виявився не байдужим до спорту, але і в цій сфері він чомусь задіяний в тих видах спорту, що і його товариш Азарова Анатолій Брезвін. Зокрема, коли Анатолій Брезвін очолював українську федерацію хокею, а Царенко був головою київського осередку федерації.
Слідом за тим же Брезвіним Царенки вподобали ще і гру американських сенаторів – гольф. Да так вподобали, що ради цієї статусної гри спаплюжили заповідну місцину під Києвом. Йдеться про ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Козинський”. Унікальність цього заказника полягає в тому, що це єдине місце у верхів’ї Дніпра де зберігся рослинний та тваринний світ дніпровських заплав. Окрім “Козинського” заказника і Херсонських плавнів на території України більше немає жодного подібного місця.
Заказник “Козинський” вже з усіх боків оточений маєтками українських оліграхів чиновників та бізнесменів. 736 гектарів заказника є ласим шматком для забудовників елітної нерухомості і поступово відгризають від заказника все більші і більші частини.
Не залишився осторонь і родина Царенків. Батько Михайла став одним із засновників громадської організації “Гольф-клуб “Козин”. Серед засновників цієї ГО також і Анатолій Брезвін. Ця громадська організація самовільно захопила майже 70 гектарів заказника влаштувавши там поле для гри в гольф. А для цього були засипані кілька природних водойм та вирито нових, знищена дика лугова рослинність і територію засіяли газонною травою. На території постійно скошують усю рослинність, аби вона не заважала катати м’ячика, що призвело до зникнення червонокнижної флори та фауни.
По заказнику прокладена асфальтована дорога, облаштовано паркінг для автомобілів та зведено капітальні будівлі: роздягальні, душові та туалети, навіть, ресторан.
Місцеві жителі у розмові не на диктофон припускають, що гольф-клуб є лише красивою завісою, справжнім наміром “спортсменів” є спроба “застовбити землю” і при нагоді забудувати її маєтками на продаж.
Скандали навколо захоплення території заказника “друзі Азарова” намагаються приховати за гарною вивіскою громадської організації “Зелена хвиля”, яка ніби і створила “на місці сміттєзвалища” гольф-клуб. Представники цієї організації запевняли, що “Клуб” має необхідні сертифікати для проведення міжнародних змагань. Та вже, ніби, пройшов турнір “української діаспори” у 2019 році. Також проводяться і інші турніри, і це все для того “аби природа не гинула”. Але не говорять, яким чином і хто, надав ці сертифікати та дозволив будівництво в заповідній зоні.
Матеріал створено за допомогою аналітичної системи YouControl, державного судового реєстру, державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших відкритих джерел.