Як насправді працюватимуть електронні рецепти від МОЗ?
З 1 квітня, щоб отримати потрібні препарати в українських аптеках необідно прийти з паперовим, або електронним рецептом.
Така новина спровокувала величезні черги біля аптек, що свідчить про погану комунікацію між владою та суспільством.
На сайті міністерства охорони здоров‘я йдеться: «рецептурними є близько 60% зареєстрованих в Україні лікарських засобів, саме на них потрібен рецепт лікаря. Решту ліків, які не потребують обовʼязкового призначення лікарем, ви зможете, як і раніше, придбати в аптеці без спеціального рецепта».
Це означає, що МОЗ не розширює перелік рецептуарних ліків, а отже не всі препарати потрібно купляти за рецептом.
У список лікарських засобів, які можна придбати лише за призначенням лікаря, входять:
1. антибіотики;
2. протисудомні засоби;
3. гормональні препарати (у тому числі й протизаплідні); препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб;
3. деякі антигельмінтні препарати;
4. деякі антигістамінні засоби;
5. кроворозріджуючі препарати;
6. антидепресанти, нейролептики та релаксанти;
7. стероїдні лікарські засоби;
8. деякі ліки проти болю, кашлю, заспокійливі.
Сюди ж слід занести ліки, прийом яких передбачає регулярний моніторинг показників стану здоровʼя пацієнта та корекцію плану лікування.
Як зазначають в МОЗ, лікарські засоби можуть здаватись безпечними та звичними, проте їхнє застосування несе підвищений ризик. Неправильне застосування медикаментів спричинить серйозні побічні ефекти, може викликати залежність або ризик зловживанню.
Ось чому деякі ліки необхідно купувати лише за призначенням лікаря, який підбере правильне дозування та тривалість прийому.
Щодо тих, які не потребують рецепта. Серед офіційного переліку ліків, що допускаються без рецепта лікаря в Україні існує 2961 препарат. Це і стрептоцидова мазь, і темпалгін, римантадин, краплі риназолін, перекис водню, парацетамил, панкреатин, пантенол, петрусин та багато іншого.
В Україні впродовж «воєнного стану» аптеки продавали лікарські засоби, що повинні продаватись «за рецептом», без лікарського дозволу.
За оцінками МОЗ, з 1 серпня 2022 року до 31 березня 2023 року було виписано близько 700 тис. рецептів на антибактеріальні препарати та майже 18 тис. — на наркотичні.
Тому, як вважає засновниця Singapore Medical Center Віталіна Олещенко, введення електронних рецептів це нормальна практика за кордоном. Наприклад, у Європі та Сполучених Штатах не можливо купити ліки без рецептів.
За словами заступниці міністерства охорони здоров‘я з питань цифрового розвитку Марії Карчевич, ціль таких дій — сформувати культуру відповідальності вживання лікарських засобів серед суспільства. «Адже ліки – це не цукерки, а надто рецептурні препарати. На те вони і рецептурні, що відпускаються за рецептом лікаря», — наголошує Марія Карчевич.
Схожою думкою поділилась сімейна лікарка Центру сімейної медицини ibolit.zp.ua. Вона вважає, що електронні рецепти, з часом, сприятимуть до більшої відповідальності щодо того, які препарати люди приймають.
Сімейна лікарка сімейної амбулаторії «Вулик» Анна Сохан стверджує, що завдяки електронним рецептам у лікарів буде доступ до медичної історії пацієнта, що дозволило б робити обґрунтовані рішення щодо призначення лікарських засобів.
За якою схемою будуть працювати електронні рецепти:
- Будь-який лікар повинен виписати пацієнту електронний рецепт.
- В електронній системі здоров‘я повинна міститись інформація про пацієнта. До неї матимуть доступ як лікарі, так і фармацевти.
- Після отримання електронного рецепта до пацієнта надходить смс-повідомлення та код погашення. Але важливе уточнення, смс приходить на номер, що вказаний в електронній системі. Якщо людина змінила номер, їй слід звернутись до сімейного лікаря.
- у рецепті зазначається міжнародна назва та кількість препарату.
- коли купуєте лікарські засоби, необхідно показати в аптеці номер рецепта та код погашення.