У Полтавському педагогічному відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Олесь Гончар у духовно-культурному часі та просторі»
До 105-ї річниці від дня народження Олеся Терентійовича Гончара, українського письменника, нашого земляка, першого лауреата Національної (тоді – Республіканської) премії імені Тараса Шевченка, академіка НАН України, літературного критика, політика і громадського діяча, Героя України, у стінах Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка 5 квітня 2023 р. у дистанційному форматі відбулася V Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Олесь Гончар у духовно-культурному часі та просторі».
Ініціатором заходу виступила кафедра української літератури ПНПУ імені В. Г. Короленка, співорганізаторами – Полтавська академія неперервної освіти імені М. В. Остроградського та Літературно-меморіальний музей-садиба Олеся Гончара (с. Суха, Полтавська обл.).
До участі у конференції в очній і заочній формі зголосилось 100 осіб із 17 закладів вищої освіти, з-поміж них науковці з Бердянського та Херсонського університетів, які знаходяться в західних областях України чи за її межами, ось як пані Ольга Горбонос у Болгарії.Географія учасників охоплює різні області України: це Київ, Дніпро, Одеса, Ізмаїл, Івано-Франківськ, Львів, Вінниця, Рівне, Ужгород, Хмельницький, Полтава.
У роботі конференції взяли участь науковці кафедри української мови та культури Ніредьгазького університету (Угорщина), які заявили доповіді на теми«Олесь Гончар і Угорщина» (Вікторія Штефуці, Єлизавета Барань та Евеліна Балла), «Переклади Пала Мішлея новел Олеся Гончара» (Евеліна Балла ).
З вітальним словом до учасників конференції звернулася ректорка Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка докторка педагогічних наук, професорка Марина Гриньова. Учасників та гостей наукового заходу привітали також проректор з наукової роботи, доктор педагогічних наук, доктор теологічних наук, професор Василь Фазан і очільниця факультету філології та журналістики, кандидатка педагогічних наук, доцентка Оксана Кирильчук.
Науковий інтерес та жваві дискусії викликали доповіді, представлені на пленарному засіданні трьома відомими українськими ученими-літературознавцями, докторами філологічних наук, професорами Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Юрієм Ковалівим, Михайлом Наєнком та Анатолієм Ткаченком.
Тривала співпраця з’єднує наш колектив з Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова (м. Київ) та з Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка» (м. Дніпро). Тож з цікавістю учасники конференції заслухали наукові доповіді докторки філологічних наук, професорки кафедри української літератури Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Тетяни Бикової і докторки філологічних наук, професорки кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Валентини Біляцької.
Від господарів наукову доповідь представила кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Віра Мелешко.
Схвилювала і викликала емоції оригінальна доповідь «Фронтова поезія Олеся Гончара у сценічній мові»,яку художньо виголосилизаслужений артист України, режисер, актор Полтавського обласного академічного музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя Богдан Чернявський та студент факультету філології та журналістики, учасник студентського театру «Факультет-F» Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Кирило Виновий (сценаристка Ганна Радько).
Цікавою інформацією про письменника, представленою матеріалами неопублікованих щоденникових записів та архівних документів, поділився доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу національної бібліографії НБУ імені В. Вернадського Сидір Кіраль, (м. Київ).
Відеоекскурсією «Від бабусиної хати – у широкий світ» літературно-меморіальним музеєм-садибою Олеся Гончара в с. Суха Полтавської області, яку провела директор музею, племінниця Олеся Гончара Тетяна Бондаревська, завершилось пленарне засідання.
Заявлена тематика цьогорічної конференції засвідчила надзвичайно широкий спектр проблем, що актуалізують вивчення літературної спадщини Олеся Гончара, його публіцистики та епістолярію. Тож з-поміж учасників конференції була велика група учителів з Полтавщини, Хмельниччини, з-поміж них з Кобеляцького ліцею № 2 імені Олеся Гончара Полтавської обл.; науковці з Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, наукової бібліотеки імені Михайла Андрійовича Жовтобрюха Полтавського національного університету імені В. Г. Короленка, наукової бібліотеки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара; а також наукові співробітники музею «Літературне Придніпров’я» Дніпропетровського історичного музею імені Дмитра Яворницького;Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного, літературно-меморіального музею-садиби Олеся Гончара у селі Суха Полтавського району.
Всі:від професора, наукового співробітника, викладача і учителя до аспіранта, магістранта, студента, – знайшли реалізацію своїх наукових досліджень у повідомленнях на 5-тьох секційних засіданнях, які охопили багатогранність творчості Олеся Гончара: комунікативний дискурс, дослідження публіцистики, літературознавчий та лінгвістичний виміри творчості письменника, а також її методичний аспект. Спонукою до наукових дискусій стали доповіді: «Олесь Гончар і дисиденти: щоденникова рецепція» Галини Райбедюк – професорки кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету, докторантки кафедри української літератури Українського державного університету імені Михайла Драгоманова; «Образність та концептуальність роману «Собор» Олеся Гончара у світлі рецептивної поетики» Василя Будного – кандидата філологічних наук, доцента кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка;
«Світ дитинства і війна як проблемно-тематична складова малої прози О. Гончара (на матеріалі оповідання «Ілонка») Ольги Горбонос – кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри англійської філології та зарубіжної літератури імені професора О. Мішукова Херсонського державного університету; «Поетонімія роману Олеся Гончара “Собор”» Алли Соколової – кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету; «Осмислення постаті Олеся Гончара у циклі радіопередач “На полі Слова” Наталки Нікуліної» Світлани Мартинової – старшої наукової співробітниці музею «Літературне Придніпров’я» Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького та ін.
Незабутнє враження на присутніх справила презентація повнометражного документального фільму режисерки Катерини Стрельченко у жанрі біографічної історичної драми «Олесь Гончар. Слово як зброя» (сценарист Антон Базелінський, оператор Дмитро Панков), глядачами якого, крім учасників конференції, стали здобувачі вищої освіти різних закладів вищої освіти України, серед них – і студенти факультету філології та журналістики ПНПУ імені В. Г. Короленка. Зустріч з авторами фільму та однією з оповідачок – студенткою Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Олесею Савченко проходила у дружній творчій атмосфері.
Ось як сказала старша викладачка кафедри української літератури ПНПУ імені В. Г. Короленка Галина Білик: «Дякую авторам за чудовий надзвичайно щирий фільм! Важливо, що про Олеся Гончара з любов’ю й інтересом говорить молодь. Це його перепустка в майбутнє нашої літератури, нашої національної культури – поза канонами й парадигмами».
Модераторкою V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Олесь Гончар у духовно-культурному часі та просторі» була кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури ПНПУ імені В. Г. Короленка Ганна Радько.
За матеріалами наукової конференції буде впорядкований електронний збірник.
Відгук про конференцію колег з Ізмаїльського державного гуманітарного університету можна прочитати тут: http://idgu.edu.ua/43142