Політики Пузійчук та Дідовець масово вивозять підбиту російську техніку з Бучанського району, – активіст
За час війни в Україні "друга армія світу" втратила військову техніку на 10 млрд доларів. ЗСУ захоплюють танки й бронетранспортери ворога. Частину з них ремонтує й переобладнує "Укроборонпром". Але що відбувається з технікою, яка не підлягає відновленню? Чи можливі певні корупційні схеми з металобрухтом? На Київщині активісти зафіксували вивезення техніки ексдепутатом Київради та будкомпанією нардепа.
Днями під селом Вабля Бучанського району на Київщині, де внаслідок жорстких боїв було підбито й спалено "Тигри" окупантів, залишки техніки завантажили на тягачі з логотипом будівельної групи "Фундамент" і вивезли в невідомому напрямку. Про це повідомив активіст ВГО "Стоп корупції" Олександр Омельченко.
При цьому, за наявною інформацією, військових супроводжував цивільний автомобіль Toyota, на який була прикріплена перепустка, виписана на Юрія та Артема Дідовців. Наразі ситуація з вивезенням цієї техніки не зовсім зрозуміла, відтак місцеві мешканці й активісти підозрюють, що можуть відбуватися певні корупційні схеми з метлобрухтом.
Будівельна група "Фундмент", яка зазначено на її сайті, почала своє існування з 1943 року з початку відновлення Києва. Наразі у склад групи входять понад 10 компаній, які забезпечують повний цикл виробництва та обслуговування нерухомості.
Серед їхніх проєктів – серія ЖК Welcome Home: зокрема, на вул. Стеценка поруч із ТРЦ Lavina Mall та в Ірпені. Відтак цілком імовірно, що тягачі підприємства могли опинитись неподалік – у Бучанському районі.
За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, ключовими особами групи є гендиректор Олексій Ведмедєв та нардеп 9-го скликання від ВО "Батьківщина" Андрій Пузійчук, який 2020 року очолив парламентську ТСК з питань корупції в органах ДАБК.
У бізнесі групи "Фундамент" також задіяні брат депутата – Віталій Пузійчук, їхній батько – Віктор, та брат дружини Олексія Ведмедєва – Вадим Усенко.
"СтопКор" раніше вже розслідував декілька історій, пов’язаних із будівельним бізнесом Пузійчуків. Йдеться, зокрема, про ЖК "31Z" на столичних Позняках із неприпустимою щільністю забудови. А також про лобіювання родинних інтересів із забезпеченням "недоторканності" незаконних забудов на всіх рівнях державних установ.
ПрАТ "Фундамент" зареєстроване в 1993 році. Підприємство має 11 транспортних засобів у власності та 35 – у користуванні. Серед них – декілька тягачів: MAN, три КАМАЗи, МАЗ.
За останні три роки ПрАТ "Фундамент" фігурує у 7 кримінальних справах.
Зокрема, у справі № 759/2322/20 досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи столичного КП і декількох фірм з групи "Фундамент", використовуючи реквізити підконтрольних підприємств, розтратили кошти комунального підприємства.
У справі № 757/40725/18-к йдеться про незаконно погоджені дозвільні документи щодо початку проведення будівельних робіт та готовності до експлуатації об'єктів будівництва на території Київської області, які не відповідали вимогам діючих ДБК та вимогам містобудівного господарства.
Справа №755/20487/15-к стосується умисного ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах.
У грудні 2021 року ДІАМ відмовилася видати дозвіл на забудову біля нацпарку у столичному Голосієві, до якої СБУ залучила фірму з орбіти групи "Фундамент". А на початку лютого 2022 року не дозволила будувати житловий комплекс на Петрівці під виглядом багатофункціонального ще одній фірмі, пов’язаній із Пузійчуками.
У 2016 році розслідувачі з видання "Наші гроші" проаналізували дані про власників і посадових осіб "Фундаменту", і з’ясували: щонайменше з 2012 року партнерами Пузійчука-молодшого в цій фірмі була ціла низка людей, справді безпосередньо пов’язаних із "Житлоінвестбудом", чинним заступником голови КМДА В’ячеславом Непопом і колишнім очільником Головного управління житлового забезпечення Києва Михайлом Голицею.
У 2013 році "Фундамент" був причетний до скандального реставраційного тендеру на ремонт Національного музею Шевченка в столиці.
Своєю чергою, Юрій Дідовець, який супроводжував вивезення техніки, – ексдепутат Київської міської ради.
Він представляв ВО "Батьківщина" у Подільському районі (9 округ), є співзасновником адвокатського об'єднання "Український адвокат" разом з Олександром Башуком і Костянтином Штокалом. Функції громадської приймальні депутата виконувала Благодійна організація "Благодійний фонд "Самостійна Україна" (керівник – Башук Олександр Григорович).
Дідовець у Київраді протягом усіх 4 років не входив до жодної постійної депутатської комісії. Хоча всі депутати місцевих рад повинні неодмінно працювати в одній з комісій, де розробляють проекти рішень. Дідовця ж спершу включили до регламентної комісії, але він не забажав у ній працювати й попросив перевести його до земельної комісії. Таким чином з регламентної комісії він вийшов, а до земельної так і не потрапив.
Дідовець був фігурантом антикорупційного розслідування через невнесення в декларацію відомостей щодо підприємств, чим порушив вимоги фінансового контролю, а також підозрювався у "гречкосійстві". Входив до трійки найбільших автовласників Київради.
За даними порталу "Чесно", Юрій Дідовець був мобілізований до лав ЗСУ та є учасником бойових дій. Судячи з публікацій у соцмережах, Юрій Дідовець та Олександр Башук, зокрема, наприкінці березня – початку квітня брали участь у зачистці територій Ірпеня й Бородянки, а також у документуванні злочинів росіян проти людяності.
Його брат Артем Дідовець, на якого також була виписано перепустка, – член Ради адвокатів міста Києва. Він також є засновником, бенефіціаром та керівником трьох підприємств.
ТОВ "Айс Драй Солюшн": статутний капітал – 100 грн, офіс – у житловому будинку. Компанія займається, серед іншого, будівельними роботами, прибирання будинків, технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспорту.
ТОВ "Буд Флор": статутний капітал – 100 грн. Займається будівельними роботами, технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспорту, поштовою та кур’єрською діяльністю, діяльністю у сфері права тощо.
ТОВ "Меморіальний парк Стреліція": статутний капітал – 1000 грн, офіс – у житловому будинку. Серед видів діяльності: організування поховань і надання суміжних послуг, надання в оренду будівельних машин і устаткування тощо.
Що відомо про долю розбитої техніки окупантів в Україні?
За офіційними даними Генштабу ЗСУ, станом на 4 квітня Збройні Сили України знищили близько 647 танків противника, 1844 бойових броньованих машин, 147 літаків, 134 вертольоти, 7 кораблів тощо.
Видання Forbes наводить цікаву інфографіку: всього за час російсько-української війни ЗСУ позбавили "другу армію світу" техніки на 10 млрд доларів. І це – не враховуючи вартість ракет, випущених територією України. За останні півтора місяці їхня вартість перевищила 3 млрд.
"Укроборонпром", який ремонтує та переоснащує захоплені українською армією машини, відмовився назвати точну кількість цієї техніки, але раніше повідомив у коментарі для Forbes, що це "велика кількість" і що трофеї "швидко" стають на бій на боці українських військових.
"Якщо пошкоджено частину корпусу чи гусеничний хід, це оперативно можна вирішити, проблем із необхідними комплектуючими у нас немає. Ми зафарбовуємо елементи, які свідчать про те, що це російська військова техніка", – зазначив радник голови "Укроборонпрому" Владислав Криклій.
Але що стається з технікою, яку неможливо відремонтувати?
Відповідно до Закону України "Про металобрухт", брухтом вважаються "непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки від виробництва та обробки чорних і кольорових металів і їх сплавів".
Операції з металобрухтом мають здійснюватися лише спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Крім того, "забороняється експорт металобрухту, який утворився у військових частинах, військових установах, військових навчальних закладах Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, перелік якого затверджується Кабінетом Міністрів України, а також експорт списаних на металобрухт агрегатів машин, кораблів, плавзасобів, військової техніки, рухомого складу залізничного транспорту в нерозібраному стані".
У деяких регіонах України вже почала діяти заборона на продаж металобрухту та вивіз техніки за межі області. Зокрема, 2 квітня 2022 року відповідне розпорядження підписав голова Миколаївської ОВА Віталій Кім.
Техніка російських окупантів, що опинилась у володінні пересічних українців, має працювати проти ворога, " target="_blank" rel="follow noopener">наголосив очільник Прилуцької РВА Володимир Чернов. Він категорично не радить здавати її на металобрухт задля наживи.
"Військова техніка, як і будь-яка техніка, не може просто так пересуватися територією України. На неї мають бути документи. Відповідно на військову техніку документи можуть бути виключно військові. Що стосується підбитої, спаленої техніки, те ж саме. Вже прийнято розпорядження про заборону прийняття на металобрухт цієї техніки. Якщо буде підтверджений факт прийняття або здачі металобрухту з військової техніки, ці люди будуть притягнуті до відповідальності", – підкреслив він.
Як унеможливити корупційні схеми з воєнним брухтом?
Українська асоціація вторинних металів "УАВтормет" вважає, що питання утилізації металобрухту, що утворився внаслідок воєнних дій на території країни, недостатньо врегульовано. Про це мовиться у записці асоціації міністру Мінстратегпрому Павлу Рябікіну.
Асоціація "УАВтормет" пропонує розглянути такі питання:
- визначення прав власності на брухт, який може бути утворений внаслідок утилізації знищеної військової техніки та спорядження;
- оцінка обсягів та якісних показників такого металобрухту;
- розробка державного механізму контролю над операціями з військовим ломом;
- можливість впровадження сучасних технологій переробки та утилізації військового брухту;
- питання кон’юнктури українського ринку військового брухту чорних та кольорових металів.
"Існує гостра необхідність в утилізації такої техніки та спорядження через вибухонебезпечність та техногенне забруднення. Крім того, можливе повторне використання вузлів, агрегатів та механізмів знищеної техніки. Це дасть змогу забезпечити металургійні та ливарні підприємства, які виготовляють продукцію для потреб ЗСУ, сировиною", – йдеться у повідомленні.
На офіційних ресурсах Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України та його очільника Павла Рябікіна наразі відсутня інформація, щодо реакції на звернення "УАВтормету".