Депутат Ігор Копитін і його добра сила
Ніщо не виявляє справжню природу людей чесніше, ніж призма всенародного лиха. Не навішуючи ярликів, велика війна, що прийшла до нашої долі, показала, хто боягуз, хто зрадник, а хто герой та патріот.
У цьому сенсі Ігореві Копитіну, аби виглядати гідно, достатньо було залишитися самим собою, українським чоловіком, народним депутатом і членом силового парламентського Комітету, який до війни багатьом здавався іграшковим і непотрібним, а зараз став одним із головних центрів Батьківщини, колискою безлічі добрих і невідкладних справ.
Працюючи у Комітеті ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Ігор Копитін, звичайно ж, не може розповідати своїм виборцям про все, що стає йому відомим на державній службі. Але в нього достатньо влади, аби бути в курсі ситуації на фронтах, досвіду, щоб впливати на неї в межах своїх повноважень, та гумору, щоб викладати в Мережу такі от депутатські звіти.
Ще одна робоча зустріч. Цього разу з Департаментом військової контррозвідки СБУ. За доброю традицією, разом з фондом Ukrainian Freedom передали дрони для потреб ДВКР.
Я, як представник Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки — запитав у контррозвідників про ██████ та поцікавився про справи з ████████.
Контррозвідка доповіла, що питання з ████████ та ████████ — під повним контролем.
Працюємо далі. Разом переможемо!??✊
У відкритому доступі можна знайти повідомлення про те, що депутат Копитін координує роботу відомого фонду Ukrainian Freedom, передає дрони підрозділам Державної прикордонної служби України та співпрацює з Департаментом військової розвідки СБУ, але за цими уривчастими фактами вгадується величезна системна робота, з якою зніме гриф секретності лише українська Перемога.
А от про що можна сміливо говорити вже сьогодні, так це про військово-гуманітарні дії Ігоря Копитіна, які після семи з половиною місяців війни є не менш важливими, ніж розвідка та підтримка передової.
Він безпосередньо працював над визволенням із російського полону 215 українських воїнів, серед яких були легендарні Азовці, відважні морпіхи та іноземні добровольці, засуджені терористами-ватниками до смертної кари.
Країна бачила і чула Ігоря Копитіна, коли він по відеозв'язку доповідав Президенту Зеленському, що полонених звільнено, стоячи поруч із ними посеред тривожної нічної тиші. Але всі, звичайно ж, дивилися тієї миті на героїв, а не на тих, хто їх врятував, і тільки людина, що не має серця, скаже, що це невірно.
Порятунок і повернення на батьківщину 215 бійців стало приголомшливим щастям для їхніх близьких і святом для всієї країни. Але Ігорю Копитіну та його колегам цей обмін, про який повідомили всі агентства світу, запам'ятається, як виснажуючий душу марафон, сповнений труднощів, компромісів і підводних каменів.
Ще Ігор Копитін дбає про сім'ї загиблих героїв та підтримує тих, чиї близькі перебувають у ворожому полоні. І ті, й інші живуть у горі, і тим, і іншим потрібна допомога, дуже різна, зовсім не схожа, але така, що вимагає однаково швидких рішень і серцевої теплоти.
Давно відомо, що по-справжньому добрими вміють бути лише сильні люди, і депутат Верховної Ради Ігор Володимирович Копитін кожним своїм кроком підтверджує цю істину. Пропускаючи через душу чужий біль і тривогу, він дарує надію людям, про яких піклуються. А тим, хто втратив рідну людину назавжди, і тим, хто, рахуючи години, чекає на його звільнення з російської катівні, потрібна особлива доброта, надійна, смілива і вкрай чесна.
У душі Ігоря Копитина вона є, і тому немає сенсу розмірковувати стосовно того, що їм рухає, службовий обов'язок, політична приналежність чи внутрішній імпульс. Що правильніша людина живе, то більш єдині в ній ці складові, що роблять її свідомим політиком, воїном та патріотом своєї країни.
Кожен чесний українець, якщо він не на передовій, веде війну з російським агресором по-своєму, як може. Війна депутата Копитіна І.В., окрім його головної справи, про яку нам не дозоляють знати військові закони, це дрони для фронту, врятовані полонені та допомога тим, чий син, чоловік чи батько вже не повернеться з полів великої війни. Якщо є на світі людська місія вища за цю, то нам про це нічого не відомо.
Зараз багато говорять про те, що політичний устрій повоєнної України докорінно відрізнятиметься від існуючого. Радше за все, так і буде, але, хоч би як змінився Парламент країни, своє місце в ньому заслужено займуть такі світлі виконроби української перемоги, як Ігор Володимирович Копитін.
