Коломойський не зміг добитися визнання себе потерпілим у справі "Роттердам+"
Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не підлягала оскарженню в порядку касації, пише ZN.
Верховний Суд відмовив двом феросплавним заводам, які входять до групи «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, у скарзі, в якій підприємства намагалися визначити себе потерпілими у справі «Роттердам+».
Про це йдеться у ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 січня 2023 року, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Заводи намагалися скасувати рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 вересня 2022 року, в частині якої суд відмовив цим підприємствам у статусі потерпілих від дії формули.
«Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах. Відповідно до вимог частини 4 статті 424 Кримінального процесуального кодексу України ухвала слідчого судді після його перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таке ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають», — зазначається у касаційному порядку не підлягають», — зазначається у касаційному порядку».
Постанова Верховного Суду також не підлягає оскарженню.
Таким чином, у цій справі, в якій Нікопольський феросплавний завод та Запорізький завод феросплавів намагалися визначити себе єдиними потерпілими, поставлено крапку. Коломойський не зміг нічого досягти.
Нагадаємо, 16 січня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) заявило про завершення розслідування другого епізоду у справі "Роттердам+". За цим епізодом підозрюються 15 осіб, які звинувачуються у причетності до введення формули «Роттердам+», за якою споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд грн лише у 2018-2019 роках.
Загалом через введену формулу «Роттердам+» протягом 2016-2019 років кінцеві споживачі переплатили понад 39 млрд. грн.
У справі проходять колишній член Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Борис Циганенко та посадова особа НКРЕКУ – екс-заступник начальника управління енергоринку Володимир Бутовський. НАБУ та САП підозрюють зазначених осіб у службовій недбалості в рамках справи щодо «Роттердів+».
Коломойський не зміг стати потерпілим у справі «Роттердам+»
Водночас відомо, що 26 жовтня НАБУ та САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних два колишні голови НКРЕКУ — Дмитро Вовк та Оксана Кривенко, а також колишні та чинні члени Нацкомісії та інші особи.
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх та ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з екс-головою НКРЕКУ Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокимовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКУ Тарасом Ревенком та начальником відділу цього управління ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження.