На діджиталізацію Києва у 2022 році витратили рекордно малу суму
Департамент інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА, реалізуючи у 2022 році міську цільову програму “Електронна столиця”, витратив лише 456,6 млн гривень з міського бюджету. Це рекордно мало: наприклад, у 2021 році чиновники за тими ж напрямками освоїли 1,35 млрд гривень. В минулому році, згідно програми, повинні були витратити біля 2 млрд гривень, але в бюджеті з ряду причин передбачили 652,9 млн гривень. При цьому, чиновники примудрилися відзвітувати про виконання 75% запланованих заходів програми (29 з 39), що, судячи з аналізу, є явною маніпуляцією. Мабуть, “гарну міну при поганій грі” зробили, щоб показати свій професіоналізм, який гарантує освоєння в поточному році на заходах, ефективність яких не доведена, 2,7 млрд гривень.
Як стало відомо KВ, у середині лютого 2023 року на сайті Київради було опубліковано звіт Департаменту ІКТ КМДА щодо виконання у 2022 році Комплексної міської цільової програми “Електронна столиця” на 2019-2022 роки.
“Виконані” заходи
Згідно наданої інформації, вказаний департамент з підпорядкованими йому комунальними підприємствами (КП), не зважаючи на війну, змогли повністю реалізувати аж 29 з 39 запланованих заходів програми. Тобто близько 75%, що виглядає більш ніж солідно.
Наприклад, за інформацією чиновників, КП “Інформатика” в 2022 році повністю виконало захід з розвитку, супроводу і технічної підтримки комплексної системи відеоспостереження та систем забезпечення безпеки.
Було заявлено і про повне виконання в 2022 році заходів із впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті Києва (АСОП), яким займається КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (”ГІОЦ”).
Крім того, КП “ГІОЦ” начебто “повністю впоралося” з реалізацією заходу з “розвитку, впровадження та модернізації міської платформи управління даними та сервісами, інформаційних та довідкових систем/порталів Києва”.
У свою чергу СКП “Київтелесервіс” на папері повністю виконало захід зі створення системи отримання та передачі актуальної інформації на базі LPWAN (система збору даних, наприклад, з лічильників ЖКГ, пристроїв пожежної сигналізації тощо. – КВ) та інших сучасних технологій безпроводового зв'язку.
Втім, проаналізувавши інформацію Департаменту ІКТ КМДА, можна констатувати, що чиновники допустили очевидні маніпуляції. Адже окремі заходи у звіті позначені як “повністю виконані”, а їх кількісні показники дуже сильно не дотягують до планових.
Так, КП “Інформатика” в 2022 році, розвиваючи сферу відеоспостереження, придбало 182 камери та налагодило роботу 182 комплектів відеокамер на перехідних станціях метрополітену, встановлених у 2021 році. На це було витрачено 38,4 млн бюджетних гривень, тоді як програмою було передбачено 150 млн гривень. І це не економія на закупках, просто планувалось зробити набагато більше.
У свою чергу КП ”ГІОЦ”, впроваджуючи АСОП, змонтовало лише 48 автоматів з продажу та поповнення засобів оплати проїзду. На це було витрачено 3,6 млн гривень, хоча програмою “Електронна столиця” передбачалося 60 млн грн. Планувалось, що в 2022 році треба закупити 600 програмно-технічних комплексів для системи АСОП.
На “платформи управління даними та сервісами, інформаційних та довідкових систем/порталів Києва” КП “Гіоц” було витрачено 17,5 млн гривень (ще близько 7,3 млн гривен це КП повинно виплатити своїм підрядникам у 2023 році), при запланованих в програмі на минулий рік 70 млн гривень.
Що стосується СКП “Київтелесервіс”, то при створенні систему отримання та передачі актуальної інформації на базі LPWAN (закуплено лише 26 комплектів обладнання), було витрачено 22,8 млн гривень при запланованих 105 млн гривень. Програмою “Електронна столиця” у 2022 році планувалось закупити 115 відповідних комплектів обладнання.
Не зроблене
Перелік невиконаних заходів також досить довгий.
Наприклад, у минулому році КП “Інформатика” зовсім не займалося не витратило жодної “бюджетної копійки” на створення, розвиток та супроводження програмно-апаратного комплексу управління та контролю мереж зовнішнього освітлення. У програмі на цей захід, реалізація якого викликала питання у депутатів Київради і правоохоронних органів, передбачалося фінансування в розмірі 400 млн гривень. Такий результат в Департаменті ІКТ КМДА пояснили провалом при проведенні тендеру на реалізацію цього проєкту: пропозиція учасника торгів була відхилена як така, що “не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета тендерної документації”.
Також Департамент ІКТ КМДА не виконав захід зі “стимулювання розвитку інноваційного середовища та розробки стандартів смарт сіті” (на це планувалося витратити 5 млн гривень). В рамках цього заходу, зокрема, передбачалося придбання послуг з організації “інкубатора міських проєктів” та створення неназваних смарт-концепцій, але через воєнний стан провести тендери на закупівлю відповідних послуг чиновники не змогли.
Крім того, через відсутність бюджетних призначень КП “ГІОЦ” не виконало захід зі створення та супроводження платформи "Електронна медицина" (відповідно до програми, на це в міській скарбниці потрібно було передбачити 50 млн гривень), а СКП “Київтелесервіс” не зміг створити систему міського телефонного електрозв'язку (програма передбачала на це 14 млн гривень).
За інформацією Департаменту ІКТ КМДА, на виконання завдань програми “Електронна столиця” в 2022 році було витрачено всього 456,6 млн гривень. За підрахунками KВ, це близько 22% від обсягів, передбачених програмою, або близько 70% від закладеного в бюджеті Києва фінансування.
Що не так з “Електронною столицею”
Міська цільова програма “Електронна столиця” на 2019-2022 роки була затверджена рішенням Київради №461/6512 від 18 грудня 2018 року. Тоді столична влада вирішила, що на “диджиталізацію Києва” протягом чотирьох років необхідно витратити 7,32 млрд гривень з міського бюджету. Надалі до цієї програми Київрада чотири рази вносила зміни. Відповідно до коригувань, погоджених 13 березня 2022 року, керівництво міста зменшило загальний кошторис програми до 6,9 млрд гривень (на 2022 рік близько 2 млрд гривень).
Зазначимо, що до 2022 року столичне керівництво дуже щедро витрачало гроші платників податків на виконання заходів програми “Електронна столиця”.
Наприклад, у 2021 році Департамент ІКТ КМДА спільно з підпорядкованими КП виконав близько 62% запланованих проєктів цієї програми (майже чотири десятки заходів з 63), на що було витрачено 1,35 млрд гривень (усього в бюджеті Києва на позаминулий рік на її виконання було закладено 1,43 млрд гривень). У відповідному звіті чиновники за невідомих обставин навіть не стали вказувати кількість виконаних заходів та, відповідно, відсоток реалізації програми – усе це KВ рахувала “вручну”.
При цьому, ефективність таких масштабних фінансових вливань не була доведена в жодному звіті про виконання “Електронної столиці”.
Якогось фінансового ефекту от освоєння бюджетних коштів на “діджиталізацію” ніхто не бачив, але витрачали досить багато. Втім, у кінці 2021 року щось пішло не так. У бюджеті Києва на 2022 рік (затверджений рішенням столичної міськради №3704/3745 від 9 грудня 2021 року) на виконання заходів "ІТ-програми" столиці були передбачено лише 652,9 млн гривень.
Можливо це сталося через те, що окремі депутати Київради все частіше стали висловлювати незадоволення роботою профільних посадовців. Зокрема, народні обранці " target="_blank" rel="noopener">піднімали питання про те, яким чином керівництво міста розставляє пріоритети у питаннях “цифровізації”, який ефект усі ці роботи мають для столичної громади, наскільки прозоро чиновники витрачають бюджетні кошти тощо.
Також відомо, що реалізація проєктів з “цифровізації” столиці дуже часто призводить до скандалів з “корупційним підтекстом”.
Наприклад, Служба безпеки України провела слідство за фактами можливих “бюджетних розпилів”, допущених керівництвом КП “ГІОЦ”. За даними правоохоронців, у 2018 році вказане підприємство втратило орієнтовно 20,8 млн гривень при впровадженні комплексу “Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем управління, контролю та забезпечення безпеки ліфтового обладнання”. В епіцентрі уваги правоохоронців опинилися відразу декілька осіб, у тому числі тепер вже ексдиректор КП “ГІОЦ” Віталій Козубський та керівник компанії-підрядника ТОВ “Українські Бізнес Комунікації” Єгор Бургомістренко. Наразі обвинувальні акти у відношенні фігурантів провадження знаходяться на розгляді Вищого антикорупційного суду України.
Подібних скандалів було дуже багато. А нещодавно аудитори КМДА встановили, що КП “Інформатика”, КП “ГІОЦ” і СКП “Київтелесервіс” у 2018-2020 роках допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, вказані підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.
За результатами перевірки порушникам було надано 100 рекомендацій щодо усунення недоліків, але лише дві з них були повністю враховані. Наприклад, у Департаменті ІКТ КМДА “повністю проігнорували вимоги щодо зміни менеджменту в цих КП та стосовно притягнення до відповідальності винних у порушеннях осіб.
При цьому, 8 грудня минулого року столична міськрада погодила продовження терміну дії програми “Електронна столиця” на 2018-2022 роки ще й на 2023 рік. Відповідно до внесених в документ змін, загальний кошторис програми на п'ять років виріс до 9,6 млрд гривень. У поточному році на реалізацію заходів “Електронної столиці” з міського бюджету запланували витратити аж 2,7 млрд гривень. Схоже, чиновники хочуть у повній мірі компенсувати собі втрати від скромного освоєння грошей у 2022-му.
Нагадаємо, Департамент ІКТ КМДА з 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко (на колажі праворуч). Діяльність цієї структури з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі ліворуч).