Порушень на 20 мільярдів: результати державної перевірки КП “Київтеплоенерго”

Результати нещодавніх перевірок КП "Київтеплоенерго", які столична влада намагалася приховати від громадськості, стали відомі КиївВладі. Встановлено, що “Київтеплоенерго” за 3,5 роки наробила порушень і недоліків на рекордні 20,28 млрд гривень, із яких було остаточно втрачено 3,26 млрд гривень. Майже третину загальної суми порушень – 7,7 млрд гривень – склали втрати тепла і води внаслідок критичного стану мереж. Серед іншого: незаконні витрати коштів без підтверджуючих документів, завищення вартості замовлених робіт, сумнівне “успадкування” боргів ПАТ “Київенерго”, переплати при закупівлях газу, нарахування “зайвих грошей” своїм працівникам тощо. Зважаючи на такий “букет” проблем , аудитори запропонували Віталію Кличку розглянути питання покарання винних, кадрових змін в керівництві “Київтеплоенерго”, зобов'язати дане КП відшкодувати збитки. Втім, міська влада обрала іншу тактику – опосередковано звинувачує “ревізорів” в упередженості та намагається оскаржити їхні дії в суді.

Як стало відомо KВ, Державна аудиторська служба України за результатами проведених на КП "Київтеплоенерго" заходів державного фінансового контролю встановила фінансові порушення та недоліки на загальну суму 20,28 млрд гривень.

Мова йде про аудит та ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства (за період з 1 січня 2018 року по 30 червня 2021 року), які були проведені в 2021-2022 роках. Інформація про це міститься у листі за підписом заступниці голови Держаудитслужби Галини Вашеки до міського голови Києва Віталія Кличка, який було направлено очільнику міста на початку 2023 року, і який редакції KВ надало джерело у столичній міськдержадміністрації. 

Нагадаємо, раніше керівники Держаудитслужби, Київської міськдержадміністрації (КМДА) і КП “Київтеплоенерго” відмовилися надавати KВ копії документів щодо результатів зазначених перевірок. Свої відмови дані органи пояснювали зокрема тим, що ця інформація в умовах воєнного стану віднесена до інформації з обмеженим доступом, а також тим, що матеріали даних перевірок містять відомості досудового розслідування, розголошення яких заборонено законодавством. 

Втім, оприлюднені у листі Держаудитслужби факти можуть свідчити про те, що головною підставою для “засекречування” даних є побоювання виникнення значного суспільного резонансу.

Що саме виявили аудитори

Як зазначено у документі, більше половини суми виявлених на КП “Київтеплоенерго” порушень – 12,9 млрд гривень – це неефективні управлінські рішення та різні фактори, "що негативно вплинули на діяльність підприємства та/або можуть призвести до втрат активів, недоотримання доходів та завищення витрат". 

Інші види фінансових порушень та недоліків розподілені наступним чином: 

• 3,26 млрд гривень – порушення та недоліки, що призвели до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів; 

• 2,56 млрд гривень – порушення законодавства у сфері закупівель; 

• 1 млрд гривень – порушення, які були встановлені перевірками Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, даний вид порушень аудитори в своєму листі не описують. – KВ); 

• 447,1 млн гривень – порушення, що не призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів.

Більше третини виявлених порушень складають втрати теплової енергії під час її транспортування тепловими мережами та втрати питної води в мережах – 7,7 млрд гривень.

У листі не зазначається, за якою “формулою” була розрахована така сума, але очевидно, що причиною даних втрат є катастрофічна зношеність мереж КП "Київтеплоенерго". Як повідомляла KВ, станом на 2018 рік близько 80% цих труб перебували у критичному стані. І надалі, незважаючи на фінансові вкладення в їх заміну, ситуація не покращувалась.

Також у якості порушення вказано те, що підприємство використало на поточні витрати 2,2 млрд гривень, отриманих зі столичного бюджету на поповнення статутного капіталу.  Ці фінанси повинні були спрямовані на придбання капітальних активів, тобто – на значні та дороговартісні проєкти, на кшталт закупівлі сучасного обладнання, будівництва нових об'єктів тощо. 

Крім того, КП "Київтеплоенерго" отримало від ПАТ "Київенерго" дебіторську заборгованість на 1,8 млрд гривень без підтверджуючих документів. У листі не повідомляється, про які саме борги йде мова і яким чином вони були сформовані, але, найімовірніше, це своєрідний "спадок", який був “переданий” КП “Київтеплоенерго”, коли ПАТ "Київенерго" повертало об’єкти столичного теплоенергетичного комплексу в муніципальне управління. Серед іншого, КП "Київтеплоенерго" придбало у ПАТ "Київенерго" окреме майно зі значним зносом і непридатне до використання – за даними аудиторів, таким чином була завищена його ціна на 18,2 млн гривень.

Також Держаудитслужба встановила низку порушень при співпраці КП “Київтеплоенерго” зі своїми підрядниками. 

Так, за інформацією аудиторів, підприємство здійснювало незаконні витрати на суму 326,1 млн гривень за договорами, укладеними з ТОВ "ФК "Герц". Зазначається, що у таких випадках було відсутнє документальне підтвердження надання відповідних послуг. У листі Держаудитслужби до Віталія Кличка не уточнюється, про які угоди йде мова, але вказана компанія серед іншого надавала КП “Київтеплоенерго” послуги з приймання платежів від споживачів, їх переказу та обробки. 

Нагадаємо, що ТОВ “ФК “Герц” та його “брат” ТОВ “Герц” (його власники входять до оточення Володимира Галантерника – депутата Одеської облради V скликання від партії “Наша Україна”, мультимільйонера, відомого одеського бізнесмена) є давніми партнерами різних столичних комунальних структур, і раніше дані компанії вже не раз фігурували в різних фінансових скандалах при наданні т.зв. “білінгових послуг”.

Серед іншого, аудитори з'ясували, що за низкою договорів з підрядниками на суму 767,4 млн гривень була відсутня певна дозвільна документація, але передбачені цими угодами роботи були виконані та оплачені. Це може призвести до додаткових витрат на сплату штрафних санкцій на суму 99,2 млн гривень. 

Також "Київтеплоенерго" не нарахувало своїм підрядниками штрафні санкції на суму 87,8 млн гривень за неналежне виконання ними своїх зобов'язань та не стягнуло ці грошові кошти, а самі підрядники при реалізації деяких договорів завищили вартість виконаних робіт на суму 21,7 млн гривень. Врешті-решт, дане КП не перерахувало до місцевого бюджету 62,7 млн гривень, що було визначено угодами, укладеними з підрядниками.

У Держаудитслужбі встановили, що “Київтеплоенерго” профінансувало ремонтні роботи з порушенням будівельних норм на загальну суму 35,6 млн гривень.

Серед іншого, комунальним підприємством були прийняті неефективні управлінські рішення при оформленні договорів фінансового лізингу на придбання нових автотранспортних засобів, що призвело до додаткових витрати на суму близько 6,9 млн гривень.

Не обійшлося і без фінансових порушень у “профільній діяльності” даного підприємства. Наприклад, у 2018 році через “невідповідність планових витрат окремих статей у структурі діючих тарифів на виробництві тепла і фактичних тарифів” перевитрати становили 235,2 млн гривень. Схоже, мова йде про різницю між "реальним тарифом" і тим, який має бути відповідно до вартості виробництва і транспортування теплової енергії. 

Також підприємство здійснювало реалізацію електричної енергії ТОВ "Енерджікс" за цінами нижчими ніж ті, що склалися на ринку – мова йде про порушення на суму 162,2 млн гривень. 

Зазначимо, за даними аналітичної системи Youcontrol, у 2018 році засновницею цієї компанії була вказана Ольга Ревчук – депутатка минулого VII скликання Запорізької міськради від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”, донька місцевого “промислового” бізнесмена Андрія Демидова. А в 2021 році народний депутат України Валентин Наливайченко (“ВО “Батьківщина”) повідомляв, що ТОВ "Енерджікс" пов'язане з заступником начальника відділу ліцензування в сфері електроенергетики НКРЕКП Анастасією Саківською.

З'ясувалося, що "Київтеплоенерго" закуповувало природний газ у ПрАТ "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" та ТОВ "Укр Газ Ресурс" за цінами, завищеними на 109,1 млн гривень. 

За даними Youcontrol, перша компанія має відношення до групи “Приват” мільярдера Ігоря Коломойського та його соратника Геннадія Боголюбова, а також до груп нардепа IV-VIII скликань Верховної Ради Віталія Хомутинніка та російсько-українського бізнесмена Павла Фукса. У свою чергу ТОВ "Укр Газ Ресурс" українські медіа відносили до оточення ексміністра екології та власника відомої газовидобувної групи “Burisma” Миколи Злочевського.

Ще один цікавий напрямок порушень – нарахування виплат діючим та колишнім працівникам КП “Київтеплоенерго”.

Держаудитслужбі встановила, що підприємство здійснило незаконні нарахування та виплати зарплат (надбавки, доплати, посадові оклади) на суму 49,3 млн гривень. Зокрема, директору КП "Київтеплоенерго" В'ячеславу Бінду було безпідставно нараховано та виплачено премії на суму 1,4 млн гривень. До того ж, очільнику КП в 2019 році було виплачено премію на загальну суму 0,7 млн гривень без затвердженого фінансового плану підприємства на вказаний рік .

Встановлено, що “при відсутності фінансової можливості і коштів підприємством було безпідставно створено забезпечення на матеріальну допомогу при виході на пенсію і нагороди до ювілейних дат” на 166,6 млн гривень. При цьому, таким чином встигли виплатити всього 14,3 млн гривень. 

Також “Київтеплоенерго” безпідставно створило забезпечення на виплату пільгових пенсій працівникам на загальну суму 22,5 млн гривень. Вочевидь, в останньому випадку мова йде про те, що в "касі" підприємства ще й було передбачено фінансування на виплату колишнім комунальникам грошових коштів на додачу до "державних" пенсій.

Зазначимо, у листі Держаудитслужби не вказані подробиці щодо виявлених порушень. Проте повідомляється, що аудиторський звіт та акт ревізії разом з “супутніми” документами складаються з 1899 (!) аркушів, а тому, коли вони будуть оприлюднені, перелік “гріхів” КП “Київтеплоенерго” може бути суттєво доповнено.

Відкинуті пропозиції 

Зважаючи на викладені факти, Держаудитслужба серед іншого запропонувала міському голові Києва Віталію Кличку розглянути питання щодо відповідності займаній посаді директора КП "Київтеплоенерго" В'ячеслава Бінда, а також зобов'язати це підприємство виконати вимоги аудиторів щодо відшкодування збитків та вирішити питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб.

В листі було що, столичний мер мав до 23 січня 2023 року поінформувати Держаудитслужбу про вжиті заходи та прийняті рішення по вказаним пропозиціям. Станом на сьогодні невідомо, яку відповідь очільник міста надав аудиторам, але можна сміливо припустити, що з результатами таких перевірок він не погоджується. 

Свідченням цього зокрема є те, що КП “Київтеплоенерго” вже подало позов до Київського окружного адміністративного суду (КОАС) стосовно визнання протиправними дій Держаудитслужби, про що КВ повідомляла раніше. Адже підприємство навряд чи могло ініціювати цю судову справу без погодження з керівництвом в особі КМДА – чи то документальним погодженням, чи формальним, “на словах”. 

Ще один цікавий факт – КМДА на своєму офіційному сайті “передрукувала” повідомлення з сайту “Київтеплоенерго” стосовно подання вищезгаданого позову і стосовно проведення обшуків на підприємстві в рамках одного з кримінальних проваджень, які були відкриті правоохоронцями за результатами цих аудиторських перевірок. Ці інформаційні матеріали пресслужба столичної міськдержадміністрації репостнула без купюр – в них збережено позицію керівництва “Київтеплоенерго” стосовно того, що висновки аудиту діяльності цього КП “є необґрунтованими, а в їх основі – не аналіз документації чи фактичної роботи, а суб’єктивні оцінки, що не підтверджені документально, зокрема, взяті з медіаджерел”.

Вочевидь, міська влада має наміри відбілити і без цього не найчистішу репутацію “Київтеплоенерго”, а також уберегтися від уваги правоохоронців, у чому їй може допомогти позитивне рішення суду по вказаній справі. 

Як працює “Київтеплоенерго”

Як повідомляла KВ, КП “Київтеплоенерго” де-факто було створене Київрадою в 2006 році, але забезпечувати мешканців столиці теплом і гарячою водою це підприємство почало в 2018 році. До цього цим займалося вищезгадане ПАТ “Київенерго” – компанія мільярдера Ріната Ахметова. 

За свою нетривалу історію вказане КП встигло стати одним із найбільших і найскандальніших розпорядників коштів бюджету Києва. 

Так, на момент створення статутний фонд КП “Київтеплоенерго” становив лише 5 тис. гривень. У березні 2018 року Київрада збільшила його на 1,2 млрд гривень, а у вересні 2018 року цьому підприємству було додано ще 800 млн гривень. У березні 2019 року міська влада збільшила статутний капітал КП “Київтеплоенерго” на 300 млн гривень, а у жовтні 2021 року – ще на 2 млрд гривень. 

Усі ці та інші виділені міською владою фінансові ресурси призначалися на розвиток підприємства, вирішення нагальних питань у сферах теплогенерації та теплопостачання, а також недопущення підвищення тарифів на тепло для мешканців столиці. Але чи витрачалися бюджетні кошти за призначенням і чи мали такі фінансові вливання якийсь ефект для громади міста, наразі залишається великим питанням.

Так, у червні 2018 року депутат Київради Костянтин Богатов (тоді входив до фракції “Об'єднання “Самопоміч”, до діючого IX скликання обирався від “Голосу”, але наразі є позафракційним) обурився тим, що столична влада навіть не показує народним обранцям баланс доходів та видатків “Київтеплоенерго”. У той же час Богатов звернув увагу на те, що підприємство купувало вершки на майже на 2 млн гривень, кавомашини по 10 тис. гривень за штуку та машинки для чищення взуття. 

Восени 2021 року народний депутат Олексій Кучеренко (фракція “ВО “Батьківщина”) висловив думку, що КП “Київтеплоенерго”, витрачаючи сотні мільйонів гривень на ремонт та модернізацію тепломереж міста, маніпулює показниками задля того щоб “вічно” списувати значні бюджетні кошти на цю статтю витрат без оцінки ефективності вкладень.

КП “Київтеплоенерго” вочевидь не справляється не тільки з “поточними” задачами, а й з реалізацією серйозних проєктів. 

Прикладом цього є модернізація системи очищення димових газів сміттєспалювального заводу “Енергія” (Харківський масив, Дарницький район Києва). Так, вартість відповідних робіт, що фінансуються зі столичного бюджету, протягом останніх років неодноразово збільшувалася, але по факту модернізація практично не виконувалась. Мешканці лівого берега міста продовжують скаржитися на сморід, який “виділяє” даний об'єкт. 

У лютому 2022 року Київрада створила спеціальну тимчасову контрольну комісія, яка мала вивчити, як КП “Київтеплоенерго” зі своїм підрядником (компанія з орбіти мультимільйонера Костянтина Жеваго, якого минулого року затримано у Франції та очікується рішення про його екстрадицію в Україну) виконують роботи з технічного переоснащення заводу “Енергія” щодо очищення димових газів. Зокрема, планувалося перевірити доцільність та ефективність витрачання бюджетних коштів, напрацювувати способи вирішення екологічних проблем, пов'язаних з діяльністю заводу, тощо. 

Втім, найімовірніше, нічого цього зроблено не було. Причиною такої бездіяльності міська влада вочевидь назве повномасштабне вторгнення в Україну військ рф.

Нагадаємо, В'ячеслав Бінд (на колажі по центру) очолює КП “Київтеплоенерго” з 22 грудня 2018 року. Це підприємство підпорядковане Департаменту ЖКІ КМДА, яким з 17 липня 2017 року керує Дмитро Науменко (на колажі праворуч). Сферу ЖКГ у Києві з 2014 року контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (на колажі ліворуч).

Джерела KВ стверджують, що Петро Пантєлєєв і В’ячеслав Бінд досі залишаются креатурами Вадима Столара, хоча зараз вони переорієнтовані в своїй діяльності на конкретного заступника керівника Офісу Президента.

Державною аудиторською службою України з 8 листопада 2022 року керує Галина Басалаєва. Діяльність цього органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, посаду якого з 30 березня 2020 року обіймає Сергій Марченко. З 30 квітня 2020 року по 4 листопада 2022 року, під час перевірки “Київтеплоенерго”, Держаудитслужбу очолював Геннадій Пліс – ексдиректор Департамента внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА (2014-2016 роки) і колишній перший заступник голови КМДА Віталія Кличка (2016-2017 роки).