«Атака на волонтерів. Чи допустить влада реванш мародерів?»
Наразі Україна переживає найбільшу загрозу своєму існуванню за всі роки Незалежності – війну зі своїм східним сусідом, Росією. Здавалося б в такій ситуації потрібно суспільству і владі, а відповідно волонтерам і чиновникам працювати в єдиній звʼязці, максимально допомагати силам оборони і робити все заради перемоги.
Так і було в перші місяці після повномасштабного вторгнення, але потім, коли загроза в окремих регіонах і, зокрема, у столиці, зменшилась, деякі можновладці знову взялись за старі рейдерські звички. І прикро, що інколи мішенню злодіїв стають волонтери та благодійні фонди.
В серпні минулого року дуже гучно прозвучала справа так званих «васильківських мародерів». Тоді громада містечка Васильків, що в Київській області, організовувала збір коштів потреби ЗСУ на картку помічниці мера Наталії Баласинович – Златослави Кравченко, яка після цього виїхала за кордон. Було вкрадено більше 1 млн гривен. СБУ оголосила жінці підозру і вона повинна бути екстрадована. Причому медіа пов’язують її дії безпосередньо з мером Василькова Наталею Баласинович і її радником Андрієм Мельником. В них теж пройшли обшуки, але далі нічого про розвиток справи пресі невідомо.
Інша, вельми непоодинока історія з крадіжками машин для фронту сталася на Львівщині, восени ДБР офіційно повідомила, що заступник мера одного з містечок Львівської області фактично привласнив 3 автобуса, що надійшли в якості гуманітарної допомоги з Фінляндії від міста Тампере і асоціації місцевих українців, і змусив волонтера заплатити 100 тис. гривен, щоб передати один з них військовим.
Сюди ж варто додати випадок з керівником загону прикордонної служби на Львівщині, що зареєстрував подароване загону волонтерами авто на вітчима.
Складські «кидали» під дахом корупційного депутата
Та нині в самому серці країни, в Києві, теж триває беззаконня. Рейдери блокують роботу волонтерів Всеукраїнського благодійного Фонду «Миру і Добра», який існує уже понад 10 років. Від початку роботи Фонд спеціалізувався на допомозі підліткам з малозабезпечених сімей та сиротам. У 2014 році – безпосередньо допомагав добровольчим батальйонам, особливо тим, які боронили Маріуполь, та більше уваги й допомоги приділяв хворим дітям і дитячим будинкам, дбав про людей похилого віку, а також фінансував розвиток соціальних та спортивних проектів. З початком повномасштабної війни переформатував роботу та відкрив нові напрямки – відновлення шкіл, дитсадків, будинків культури, які пошкоджені або зруйновані в результаті російської агресії. Почав більше орієнтуватися саме на родини переселенців, дітей-сиріт та військових.
ВБФ «Миру і Добра» передає гуманітарку населенню в зоні бойових дій
Оскільки обсяги гуманітарної допомоги великі та частина надходила із закордону, Фонд потребував складських приміщень, а тому в червні 2002 року було укладено договір суборенди комунальних приміщень в Києві з компанією «Світ плюс». Невдовзі після цього, колишній директор підприємства запропонував учасникам (волонтерам), Фонду профінансувати своїми власними коштами виконання тендерних умов для оренди складу у КМДА, бо договір оренди приміщень у самої компанії «Світ плюс» закінчився.
Фізичні та юридичні особи (волонтери та деякі благодійники), надали компанії необхідні кошти, а натомість мали отримати відповідну частку в статутному Фонді ТОВ «Світ плюс». За кілька днів після підписання цього договору попередній власник компанії Дмитро Матіяш, що залишив країну ще у 2019 році, та якого пов’язують з депутатом ВРУ Андрієм Лопушанським, та, власне, з огляду на те, що відбувалося далі, без важелів впливу у владі та адмінресурсу точно не обійшлося, подав скаргу на зміну корпоративних прав в Мінюст, щоб не дати залученим волонтерам-інвесторам стати власниками корпоративних прав.
Джерело фото: «Слово і Діло»
В той же період «Світ плюс» одразу укладає договір суборенди з компанією «Дорога до життя», який стосується і приміщень використовуваних Фондом «Миру і Добра».
Причому як і Матіяш, так і директор «Дороги до життя» Василь Мойсеєнко раніше вже виступали довіреними особами того ж народного депутата Андрія Лопушанського. Матіяш також балотувався від Конгресу Українських Націоналістів (КУН), як і Лопушанський, але по партійному списку і безуспішно.
Далі, з вересня 2022 року «Світ плюс» змінив охоронну фірму заключивши договір з компанією «Пітбуль Секьюріті», яка на виконання розпорядження Василя Мойсеєнка, закриває доступ Фонду до свого майна на складі – гуманітарної допомоги на мільйони гривень.
Юрист ВБФ, Олег Шпарута:
«Велика частина – це продукти харчування та гігієни, десь для потреб 20 тис. українців, також ми готувались до зимового періоду, тому там були теплі речі, свічки, опалювальні засоби. Частина речей це – спецобладнання і амуніція для ДСНС та саперів, медобладнання для близько 30 лікарень, які продовжують його чекати місяцями, а воно вже потрібне «на вчора», допомога для реабілітаційного центру тощо».
Василь Мойсеєнко, директор ТОВ «Дорога до життя»
Більше того, за словами юриста Фонду, Мойсеєнко пропонував навіть продати гуманітарку, а коли отримав відмову, то проти Фонду почалися перевірки, які в Фонді знову ж повʼязують з впливом депутата Лопушанського, якого, до речі, багато звинувачували в махінаціях в НАК «Нафтогаз». https://nashigroshi.org/2015/02/04/hroshi-uktranshazu-pahnut-smertyu/
Взагалі за цим депутатом тягнеться довжелезний шлейф звинувачень. Його історія в «Нафтогазі» ще в 2005 році, коли головою держкомпанії став кум Лопушанського Олексій Івченко, який швидко пристроїв кума першим замом. І на цій посаді він пропрацював фактично до 2010 року, а формально до 2014 року (відсиджувався в декреті). Ряд медіа повʼязувало його з лобіюваннями сумнозвісного «РосУкрЕнерго», також у банальному відмиванні грошей. Не дивно, що Лопушанському після відставки знадобився депутатський мандат і він його здобув, спочатку від політсили «Наша Україна», потім використовував бренд «Конгресу Українських Націоналістів», зараз входить до фракції «Європейської Солідарності».
Не дивно, що при наявності такого потужного «даха» спроби благодійників вирішити ситуацію в правовій площині, в тому числі через поліцію не досягли миттєвого успіху, як повинно було бути. Якийсь результат з’явився лише в кінці лютого 2023 року.
Вперше за довгий час, із вересня 2022 року, працівники Фонду разом зі слідчими Головного слідчого управління Нацполіції змогли оглянути приміщення, що на вулиці Молодогвардійська 32. Було зафіксовано, що з 9 вересня 2022 по 23 лютого 2023 року доступ до складів мали виключно працівники ТОВ «Дорога до життя» та охоронна фірма «Пітбуль Секьюріті», оскільки останні змінили навіть замки на дверях.
Врешті-решт, з’ясувалося, що частина майна, яка зберігалась на складах відсутня, а частина, яка мала обмежений термін зберігання – зіпсована. Також встановлено, що на складах з’явилось майно, яке не має відношення до Фонду «Миру і Добра», а деяка гуманітарка взагалі знищена. Крім того, на деяких упаковках змінені позначки та етикетки з метою приховати походження товарів.
Заблокована гуманітарка станом на 23 лютого 2023 року
Фонд заявив про вчинення крадіжки в особливо великих розмірах під час воєнного стану, а також про зловживання посадовими особами своїх повноважень. Також благодійники вимагають розслідування можливих корупційних звʼязків щодо цього випадку, оскільки «втілення такої «схеми» посадовими особами ТОВ «Дорога до життя» самостійно, тобто без «прикриття» таких дій без сторонніх осіб, які впливають на прийняття рішень відповідними органами Державної влади або органами місцевого самоврядування просто неможливо.
Боротьба з мародерами – тест на дієвість влади
А що влада? Як вона допомагає волонтерам? Ще в травні було прийнято декілька законопроектів, щодо розширення статусу волонтерства, певні податкові послаблення, вирішення проблеми безвізу для волонтерів-іноземців. Але зараз потрібно абсолютно інше – порядок в роботі правоохоронних органів.
Покарання тих, хто «кришує» рекет щодо волонтерів і благодійників повинно стати одним з першочергових завдань для влади, якщо вона хоче дати суспільству сигнал щодо неприпустимості корупції і старих «мутних» схем в воюючій державі. Не можна, щоби одні люди віддавали своє життя за країну, другі жертвували останні копійки на військо, а треті, ще й маскуючись під патріотів, безкарно набивали за рахунок перших двох власні кишені. Це не тільки не припустимо з юридичної точки зору, але огидно з морального боку. Покарання мародерів в усіх країнах культурах світу було завжди надзвичайно жорстоким.
Сергей Никонов, «ОРД»