Корупція і хаотична забудова: аудитори КМДА звинуватили відомство Свистунова в численних порушеннях при наданні МУО
Муніципальні аудитори вщент розкритикували роботу Департаменту містобудування та архітектури КМДА з надання замовникам Містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування забудови. Зокрема було встановлено, що підлеглі Олександра Свистунова (головний архітектор Києва з 1 листопада 2016 року, на колажі) у 208-2021 роках створювали суцільні корупційні ризики: масово надавали МУО фактично без встановлення обмежень для забудови, відмовляли іншим замовникам в аналогічних ситуаціях, ігнорували цільове і функціональне призначення земельних ділянок, зловживали “схемою багатофункціональних комплексів” для легалізації будівництва ЖК, тримали в таємниці процедуру отримання МУО та приховували від громадськості “містобуди”, що були видані. Також з'ясувалося, що вказаний департамент КМДА з 2013 року марно витратив більш ніж 11 млн бюджетних гривень на розробку планів зонування Києва. Цю містобудівну документацію так і не було затверджено, що великою мірою й призвело до безконтрольної забудови Києва. На зонування території столиці гроші, ймовірно, тепер доведеться виділяти знов.
Як стало відомо, відповідний звіт №070-6-07/3 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) датований 31 січня 2023 року.
На сайті аудиторського відомства його було опубліковано минулого тижня – ймовірно, коли стало відомо, які з 19 рекомендацій “ревізорів” уже було виконано посадовцями вищезгаданого департаменту. Про такі рекомендації мова йтиме нижче.
В рамках цієї перевірки аудитори столичної мерії проаналізували ефективність процесу підготовки та видачі Департаментом містобудування та архітектури КМДА Містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування забудови земельних ділянок. Аудит охопив період діяльності "містобудівних" чиновників з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2021 року. Тривала дана перевірка з 22 листопада 2021 року по 23 вересня 2022 року (з перервами).
За даними аудиторів, з початку 2018 року по кінець 2021 року до Департаменту містобудування та архітектури КМДА було подано 4624 заяви на отримання МУО, за результатами розгляду яких було надано 1052 МУО. Тобто, відсоток відмов дорівнює близько 77%.
“Виявлені [в результаті аудиту] порушення та недоліки призводять до безконтрольної забудови Києва, яка суперечить гармонійному та плановому розвитку території, спотворює характер середовища, призводить до руйнування та знищення об'єктів культурної спадщини, значного погіршення життєвого середовища, надмірного ущільнення забудови, перевантаження інфраструктури та зменшення рівня туристичної привабливості міста тощо”, – підкреслили в Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА.
Що саме, на думку аудиторів КМДА, призводить до безконтрольної забудови Києва та як вони бачать вихід з цієї ситуації.
Обмеження без обмежень
За результатами перевірки аудитори дійшли висновку, що МУО, які надаються в столиці Департаментом містобудування та архітектури КМДА, дуже часто не визначають реальних умов та обмежень у питанні проєктування забудов. Замість цього вони переважно містять лише посилання на державні будівельні норми (ДБН). На думку аудиторів, такі посилання фактично вказують на те, що жодні містобудівні обмеження чиновниками не встановлювалися, а тому видача таких МУО “є пустою формальністю”.
В одних випадках посадовці конкретизують можливі вихідні дані майбутніх забудов (наприклад, кількість будівель, які можна будувати або реконструювати, кількість квартир у них, кількість машиномісць тощо), а в інших лише зазначають норми ДБН, відповідно до яких повинні проєктуватися майбутні об'єкти.
Київ без зонування
Основною причиною надання замовникам МУО “без містобудівних обмежень”, на думку аудиторів, є те, що у столиці не затверджено “План зонування території Києва. Саме цей План, як зазначають “ревізори”, є тією містобудівною документацією, яка визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених функціональних зон.
На переконання аудиторів, саме відсутність зонування території “позбавляє можливостей встановити обґрунтовані параметри об'єктів будівництва при видачі МУО”. Через це дані “містобуди” не можуть вважатися такими, що “враховують державні та громадські інтереси при плануванні та забудові територій”, а тому, як зазначають “ревізори”, вони порушують низку статей Законів України “Про основи містобудування” і “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Зазначимо, що Департамент містобудування та архітектури КМДА отримав від Київради завдання розробити “План зонування території міста Києва” ще в 2012-2013 роках. Мова йде про рішення міськради №69/8353 від 20 вересня 2012 року та №518/10006 від 13 листопада 2013 року.
Проєкт "Зонінгу центральної планувальної зони Києва" був розроблений КО “Інститут генерального плану Києва” в 2016 році. Але при його розгляді виявилося, що цей документ не відповідає чинному законодавству, будівельним нормам та державним стандартам. Зокрема, розробники цього зонінгу при його підготовці посилались не на діючий Генплан Києва, а на проєкт нового Генплану (не затверджений документ).
З тих часів про подальшу роботу з зонування території міста Києва чути не було.
При цьому, як зазначили аудитори у своєму звіті, українське законодавство влаштоване так, що відсутність Плану зонування не може бути підставою для відмови у видачі МУО. Тобто, виходить парадоксальна ситуація: такі Плани потрібні, але де-юре чиновники КМДА можуть працювати і без них.
Ручний режим
Остання обставина призводить до того, що аудитори КМДА називають "надмірним рівнем дискреції посадових осіб Департаменту містобудування та архітектури КМДА". Мова йде про те, що посадовці на власний розсуд і визначають можливість будівництва конкретних об’єктів на конкретних ділянках, і зазначають умови та обмеження, яких повинні дотримуватися забудовники.
При цьому, аудиторами було встановлено, що посадовці в ідентичних ситуаціях приймали рішення як про відмову, так і про надання МУО, а також застосовували різні підходи до змісту цих документів.
Такий режим видачі МУО аудитори КМДА прямо називають “ручним” і вбачають в даних процесах корупційні ризики. На думку “ревізорів”, чиновники “фактично одноосібно визначають планувальну організацію та подальший шлях розвитку конкретної місцевості, позбавляючи територіальну громаду її права на участь у плануванні території міста”.
Аудитори вбачають в таких діях посадовців КМДА ще й “високий ризик наявності конфлікту інтересів”, адже, як зазначалося вище, саме вказаний департамент є відповідальним за розробку Плану зонування територій. Ймовірно, таким чином “ревізори” натякнули, що чиновники навмисно не розробляють цей документ, щоб і надалі працювати так, як вони звикли працювати.
Земля окремо, будівництво окремо
Аудитори з'ясували, що підлеглі Свистунова при наданні МУО не встановлювали, чи відповідає цільове і функціональне призначення земельних ділянок містобудівній документації на місцевому рівні. Цей факт, на думку “ревізорів”, свідчить про уникнення посадовцями відповідальності за прийняття рішень у випадку невідповідності призначення ділянок намірам забудови, а також про ухилення чиновників від своїх повноважень.
Зазначимо, багато разів інформувала про випадки, коли замовникам від КМДА надаються МУО на проєктування якоїсь забудови чи реконструкції на земельних ділянках, на яких, згідно рішення про землевідвід, нічого подібного робити не можна. Наприклад, нерідко Київрада, зважаючи на те, що територія по функціоналу відноситься до земель рекреації чи громадської забудови, надає землю виключно “для експлуатації та обслуговування існуючих будівель”. В містобудівному департаменті КМДА цілком можуть просто не звернути на це уваги та дозволити проєктувати там зведення чергового житлового комплексу (ЖК).
Хитрощі багатофункціональності
В рамках зазначеного аудиту також було встановлено, що протягом 2018-2021 років профільний департамент КМДА щорічно надавав понад десять МУО на проєктування будівництва багатофункціональних комплексів (БФК). Згідно з цими документами на окремих ділянках забудовники по факту зводили ЖК, хоча у більшості випадків, за інформацією “ревізорів”, такі земельні ділянки за функціональним призначенням відносилася до територій громадських будівель та споруд, на яких заборонено будівництво житла.
Зокрема, як з'ясували аудитори, за такою процедурою реалізувалися та реалізуються проєкти ЖК “Aura City” (вул. Зарічна, 45, девелопер – “Status Group”) та “Новий Поділ” (вул. Набережно-Хрещатицька, 14, девелопери – “Perfect Group” і “Saga Development”), а також БФК “Світогляд” (просп. Степана Бандери, 32-А, девелопер – “Спільнота”).
При цьому, “ревізори” у своєму звіті вказали на те, що в непоодиноких випадках факти зведення житла під виглядом БФК набували розголосу в інтернеті та піддавалися критиці, що в свою чергу мало негативний вплив на репутацію КМДА.
Аудитори дійшли висновку, що назва об'єкта будівництва "багатофункціональний комплекс" використовується забудовниками для уникнення вимог (в тому числі вимог містобудівної документації), які застосовуються до житлового будівництва. Усе це, як вважають аудитори, стало наслідком відсутності все того ж затвердженого Плану зонування. Мовляв, завдяки цьому профільні посадовці КМДА можуть на власний розсуд визначати дозволені види використання територій, посилаючись на те, що Державними будівельними нормами передбачена можливість "комбінувати" різні види приміщень в кожній конкретній будівлі або на кожній конкретній ділянці (наприклад, “приміщення громадського призначення плюс приміщення житлового призначення").
Висотне будівництво в історичному центрі
Також аудитори встановили, що через відсутність розробленого і затвердженого Плану зонування центральної планувальної зони Києва забудовники оскаржують через суд окремі положення МУО та передбачені ними обмеження висотності будинків, якщо земельна ділянка потрапляє в межі Центральної планувальної зони, Історичного центру міста, Історичного ареалу тощо.
У окремих випадках, у разі перемоги в судах, це призводить до того, що забудовники отримують законну можливість зводити будинки висотою понад 27 м, передбачених Генпланом Києва, не узгоджуючи це з органами охорони культурної спадщини.
У якості прикладів “ревізори” навели житлові комплекси на вул. Євгена Коновальця, 30 і вуд. Московській, 43/11, забудовники яких саме за таких обставин змогли розробити проєкти будівництва без врахування особливостей забудови історичного центру Києва та отримати від Держархбудінспекції (ДАБІ) дозволи на будівництво 26 і 23-поверхових будинків відповідно (ці комплекси ще не отримали “маркетингові назви”, а їхні девелопери офіційно не заявлені).
Принцип непрозорості
В Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА зазначили, що містобудівний департамент КМДА не забезпечив “принципи відкритості, прозорості та доступності інформації при наданні МУО”.
Мова йде про те, що в інформаційній картці адміністративної послуги "Містобудівні умови та обмеження", яка опублікована на сайті столичного Центру надання адмінпослуг (ЦНАП), зокрема: не вказано повний перелік документів, необхідних для отримання цієї послуги; відсутня інформація про перелік об'єктів будівництва, для проєктування яких МУО не надаються; не зазначена інформація щодо отримання МУО на проєктування забудови в межах приаеродромної території тощо. Також, як з'ясували аудитори, в порушення вимог законодавства така інформаційна картка не розміщена безпосередньо на сайті Департаменту містобудування та архітектури КМДА.
На думку "ревізорів", усе це ускладнює процес отримання замовниками необхідних їм МУО, а також призводить до штучного створення підстав для відмови у видачі цих документів. Як вважають аудитори, це у свою чергу сприяє існуванню ринку приватних компаній, які на платній основі надають допомогу з отримання МУО.
Гроші на вітер
Серед іншого, аудитори також висловили питання щодо ефективності використання Департаментом містобудування та архітектури КМДА бюджетних коштів.
Зокрема, “ревізори” з'ясували, що на розробку вищезгаданих Планів зонування територій Києва в 2013-2017 роках було витрачено більш ніж 11 млн гривень. Але на сьогодні, як зазначалося вище, вони так і не були затверджені.
Тобто, фактично, мова йде про те, що кошти столичної скарбниці фактично були освоєні дарма. Аудитори вважають, що існує ризик втрати такими “напрацюваннями” своєї актуальності – ймовірно, чиновникам знову доведеться освоювати фінансування на розробці нових Планів.
Також “ревізори” встановили, що оскарження замовниками видачі МУО безпідставних та необґрунтованих відмов призвели до зайвих витрат бюджетних коштів у 2019-2021 роках на загальну суму 489,3 тис. гривень – це судові збори, витрати на юристів, які понесли ініціатори таких судових справ, тощо.
Рекомендації
За результатами перевірки Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав своїм “колегам” з Департаменту містобудування та архітектури 19 рекомендацій “з метою удосконалення аспектів діяльності їхнього підрозділу та задля усунення виявлених порушень і недоліків”. Станом на сьогодні лише дві рекомендації були враховані чиновниками повністю, ще три були враховані частково.
У керівництва містобудівного департамента КМДА ще є час на виправлення своїх помилок, адже для більшості рекомендацій встановлено термін виконання до 25 квітня 2023 року.
Зокрема, до цього “дедлайну” чиновники повинні провести:
- оцінку відповідності та актуальності виконаних робіт з розробки “Плану зонування територій”;
- розробити "внутрішній" порядок надання відмови у видачі МУО (у тому числі перелік причин для надання відмови тощо);
- визначити відповідальну особу, яка буде контролювати повноту та відповідність заповнених розділів МУО – зокрема, задля того, щоб у департамента були єдині методики визначення відповідності намірів забудови містобудівній документації;
- внести до Реєстру МУО та Містобудівного кадастру Києва усі видані МУО, щоб усі зацікавлені особи могли отримати повну інформацію стосовно поточної містобудівної діяльності та контролювати її законність тощо.
Сумнівні МУО як система
Як неодноразово повідомлялось, процеси надання МУО в столиці регулярно супроводжуються скандалами з “корупційним душком”.
Претензії до чиновників профільного департаменту КМДА неодноразово раніше висловлювали і депутати Київради, і правоохоронні органи, і громадські активісти.
Так, у вересні 2020 року, антикорупційна комісія минулого VIII скликання Київради звернулася до голови КМДА Віталія Кличка з проханням провести службову перевірку стосовно директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександра Свистунова в частині ймовірно неналежного виконання ним своїх обов’язків. Таке рішення тоді було прийнято за результатами розгляду двох звернень депутата міськради Ігоря Мірошниченка (входив до фракції “ВО “Свобода”) стосовно різних сумнівних забудов.
Серед іншого, народний обранець повідомив про те, що департамент Свистунова у липні 2020 року видав МУО на проєктування реконструкції адміністративно-виробничого комплексу у пров. Приладному, 10 під БФК з адміністративно-побутовими будівлями, але по факту на цій ділянці вже були побудовані два 24-поверхових житлових будинки. На думку Мірошниченка, підставою для надання цих МУО могла стати “неправомірна вигода від забудовників”.
Згідно з рішенням антикорупційної комісії міськради, за результатами вищезгаданої перевірки роботи Свистунова очільник міста мав прийняти відповідне розпорядче рішення та повідомити про нього депутатами. Втім, зважаючи на те, що Олександр Свистунов досі залишається на своїй посаді, можна бути впевненим, ща перевірка, навіть якщо вона й була, проводилася лише “на папері”, і жодних рішень по головному архітектору столиці Кличко не приймав.
У березні 2021 року Печерське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження за фактом того, що службові особи Департаменту містобудування та архітектури КМДА і ЦНАП КМДА у 2020-2021 роках могли скоїти низку злочинів, видаючи МУО на проєктування реконструкції квартир під нежитлові приміщення. Зокрема, як попередньо встановило слідство, чиновники свідомо не звертали увагу на факти можливої підробки документів, які заявники подавали задля одержання "містобудів", а також отримували за надання відповідних послуг неправомірну грошову винагороду.
Також столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк неодноразово звертав увагу на те, що столична влада часто практикує видачу замовникам сумнівних МУО з перспективою подальшого оскарження окремих пунктів цих документів у судовому порядку. Це, на його думку, робиться, наприклад, коли посадовці КМДА “побоюються” відразу прописувати в МУО необхідні забудовникам норми, але розуміють, що це буде зроблено потім згідно рішення суду. Такі звинувачення на адресу чиновників експерт висловлював, зокрема, в контексті запланованої забудови земельної ділянки Національної академії наук України на просп. Академіка Глушкова, 65.
Нагадаємо, інвестор цього будівництва – ТОВ “Юг-Проект” (компанія із орбіти девелопера “КСМ-Груп”) – намагається через суд “змусити” профільний департамент відкоригувати окремі пункти МУО задля того, щоб отримати дозвіл на проєктування на вказаній території БФК висотою більше 100 м – на противагу 44,9 м, які були погоджені при видачі “містобудів”. Також вказане ТОВ планує оскаржити окремі обмеження МУО щодо забудови, які були встановлені чиновниками містобудівного департаменту КМДА через те, що ділянка знаходиться в межах території Нацпарку “Голосіївський”. Це, зокрема, дозволить розробляти проєктну документацію будівництва без урахування положень Закону України “Про природно-заповідний фонд України”.
Олександр Свистунов обіймає посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року.
Чому Київський міський голова Віталій Кличко не звільняє цю людину, лишається тільки здогадуватися.
Діяльність містобудівного департаменту КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.
Раніше, протягом 2016-2019 років, роботу вказаного структурного підрозділу контролював тепер вже ексзаступник голови КМДА Олександр Спасибко, а після його звільнення і до призначення Петра Оленича такі обов'язки і повноваження почергово виконували перший заступник голови КМДА Микола Поворозник і заступник голови КМДА Вячеслав Непоп.