Мовний скандал у столиці: ректор Олександр Лубянський вигнав студентку, яка проти російської у аудиторії
У Національній академії прикладних мистецтв у Києві працює ректор Олександр Лубянський, який вважає за краще спілкуватися російською мовою.
У Національній академії прикладних мистецтв стався мовний скандал. Ректор Олександр Лубянський вигнав студентку з аудиторії через те, що вона була проти російської мови. Деталі скандалу описала у своєму Instagram журналістка Емма Антонюк.
Журналістці написала підписниця Марічка Довгополюк. Дівчина розповіла, що вступила до Національної академії прикладних мистецтв у Києві. Як виявилося, там працює ректор, який вважає за краще спілкуватися російською мовою.
За словами дівчини, під час перших зборів ректор Олександр Лубянський запитав, хто проти, щоб він розмовляв російською? Марічка підняла руку.
Студентка каже, педагога це розлютило. Спочатку чоловік сказав їй «не спекулювати українською мовою», потім почав загрожувати дівчині, згадуючи історію про нотаріуса, який на початку повномасштабного вторгнення хотів узяти з нього за довіреність на транспортний засіб 9 тисяч гривень.
За словами ректора, нотаріус був теж зі Львова чи Львівщини та розмовляв українською.
«Ти взагалі знаєш, хто я!? Я журналіст і можу зробити так, що тебе більше нікуди не приймуть!? Я ж сказав, я не люблю дві речі – нахабства і злодіїв. І ще не люблю тупість. Краще з розумним втратити, ніж з тупим знайти. А ще я люблю своє – свою сім'ю, своє місто, свою академію, а вона мені буде розповідати, якою мовою розмовляти», – кричав ректор Лубянський, розповідає студентка.
Також дівчина зазначила, що окрім неї в аудиторії було ще 40 людей. Крім того, ректор переконував, що напише на Марічку погану рекомендацію і через це її ніде не візьмуть на навчання.
Тому студентка змушена була забрати документи, оскільки, за словами Марічки, більшість лекцій у виші російською мовою. Нині дівчина повернулася до Львова.
Своєю позиціює поділився і відомий журналіст і політолог Олексій Голобуцький. Він відзначив, що це черговий мовний скандал в Києві: Олександр Лубянський, перший проректор (а ректор - його жінка Світлана Лубянська) Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, коли дівчина підняла руку проти того, би він говорив язиком, накричав на неї "не спєкуліруй Україною і українською мовою, я спекулянтів не люблю ...і вар-ров!". А тоді взагалі почав наїздити на дитину і україномовних загалом: мовляв, україномовні - це завжди хабарники, крадії, зрадники. Українська - ознака злочинця. Ну і врешті відправив забирати документи. Оскільки ректор в КАПМ не один такий видатний патріот, то дитина плюнула і звалила в нормальний львівський виш.
"Вона в своїй країні хоче українську мову"! Так це і моя країна! Я в третьєм поколінні в цьому городі [тобто, він з радянської навали окупантів, що заселяли Київ після 2СВ - О.Г.]! А родной язик мнє - русскій! Ви знаєте, чего язик богом дан? Шоб люді понімалі друг друга! А нє політіку дєлалі! Бісмарк сказал: "Нацианалізм... ілі, там, нацизм... нє помню, - ета арудіє падонкав, каториє на етам дєлают дєньґі і спєкуліруют! Спєкулянти! Ти, навєрна, в школє плоха учілась? Нада панімать, как са старшимі разґаварівать! ...Паетаму лучше будєт, єслі ти сама собєрьош [документи]... і спокойнєнько пойдьош туда, к конкурєнтам".
Опустимо природню реакцію - бажання в дуже прикладний спосіб пояснити "ректору" про "єво горад" і "нацизм". Перейдемо одразу до правовой частини.
Звісно, хотілось би, щоб цього русскоязичного персонажа з урківськими ухватками (і дуже промовистим прізвищем, варто зазначити, просто чехівщина якась) викинули з посади і з вишу (що там за "прикладні мистецтва" з таким "модус вівенді"? Народний високохудожній кольщик?). Та і ректора, за сумісництвом дружину, теж варто би "від'ємно простимулювати". Ну, але бодай якщо якісь наслідки будуть, і то добре. Може навіть його підлеглі почнуть дотримуватись закону і викладати державною мовою...
А загалом щодо ситуації... Мовний омбудсмен казав, що Київ - місто з найбільшою кількістю скарг на мовні утиски. Але зважайте: це не тому, що тут все настільки погано. А власне тому, що тут більше людей з активною позицією. Людей, котрі готові скаржитись і вимагати від держави відповідних заходів.
Колись же кількість має перетворитись на якість.