Мільйонні хабарі, "смотрящі" в регіонах і здирництво: активісти заявили про системну корупцію в Держпродспоживслужбі
Ефективний нагляд за дотриманням санітарного законодавства і забезпечення прав споживачів – чи побудова "корупційно-поліцейської вертикалі" для збору данини з українського бізнесу? Підприємці, активісти і ЗМІ б’ють на сполох через системні факти корупції в регіональних управліннях Держпродспоживслужби: чиновники ДПСС втрапили у скандали на Полтавщині, Дніпропетровщині й Запоріжжі. А у столичному регіоні вже порушено кримінальне провадження.
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів України (Держпродспоживслужба) була створена урядом Арсенія Яценюка у 2014 році – на хвилі Революції Гідності й під гаслом реформування центральних органів влади. За цей час у відомстві змінились два керівника і ціла низка "в.о.", проте замість реальних змін на краще структуру переслідують гучні корупційні й етичні скандали та навіть кримінальні справи.
Після публікації матеріалу про ймовірний службовий аб’юз у Полтавському управлінні Держпродспоживслужби (заступнику керівника служби Юрію Першину закидають "кришування" корупційних схем, психологічний і фізичний тиск на підлеглих) до редакції "СтопКору" надійшла інформація про ймовірні кричущі порушення в інших регіональних органах структури.
Так, торік в Одеській області було викрито корупційну схему, пов’язану з експортом продукції "зерновим коридором". За даними ДБР, посадовці через посередників брали хабарі від експортерів зернових культур за видачу фітосанітарних сертифікатів та інших дозвільних документів. При цьому керівництвом Держпродспоживслужби регіону було погоджено "безперешкодну роботу" окремих комерційних підприємств, які надають консультаційні послуги постачальникам зерна та виступають посередниками при одержанні неправомірної вигоди. 14 листопада правоохоронці провели обшуки за місцем роботи фігурантів цієї справи.
За даними ЗМІ, до налагодження сумнівної схеми причетні безпосередньо начальниця ГУ ДПСС Одещини Марина Петросянц та її перший заступник Святослав Літошко. Під час візиту до Одеси наприкінці листопада 2022 року генпрокурор Андрій Костін провів брифінг, на якому пообіцяв особисто контролювати хід розслідування й притягнути винних до відповідальності.
У березні 2023 року СБУ відзвітувала про ліквідацію корупційної схеми з продажу фітосанітарних сертифікатів зернотрейдерам у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області. Про підозру повідомили так званому "посереднику".
Однак, станом на сьогодні, ймовірні фігуранти досі перебувають на волі й на своїх посадах. За інсайдерською інформацією, Літошко відкрито хвалився підлеглим, що "всі питання з Офісом Генерального прокурора та Державним Бюро розслідувань вже вирішено".
На Дніпропетровщині журналісти місцевого каналу "Хабарний Гаюн" із посиланням на власні джерела " target="_blank" rel="follow noopener">розкрили деталі ймовірного корупційного механізму в системі ДПСС регіону. За їхньою інформацією, директор Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Анастасія Філіпчук разом із заступником обклали підпорядковані їм лабораторії ветсанекспертизи на ринках щомісячною даниною у розмірі від 10 до 200 тисяч гривен з підрозділу. При цьому всіх незгодних просто звільнили з роботи.
"Вони фабрикують за гроші експертні висновки, піддаючи загрозам здоров’я жителів регіону, проводять фіктивні закупки переводячи в готівку та привласнюючи державні кошти, торгують посадами, залякують підлеглих спонукаючи їх до протиправних дій, хизуючись зв’язками з правоохоронцями Департаменту стратегічних розслідувань. Отримані кошти, що складають близько 1 млн грн на місяць, перерозподіляють між учасниками злочинних схем – правоохоронцями та держслужбовцями", – зазначають автори розслідування.
У сусідній Запорізькій області на дії посадовців місцевої Держпродспоживслужби нарікають як представники громадськості, так і бізнесмени, що потерпають від чиновницького свавілля. У прифронтовому регіоні керманичі ДПСС нібито встановили власний "прайс" за дозвільні документи для експорту продукції у 500 доларів з кожної вантажівки. Про це йдеться у зверненні на ім’я в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольги Шевченко, підписаному представниками двох великих підприємств регіону – ТОВ "Компанія Стінгрей" і ТОВ "Альбакор", а також керівництвом Асоціації українських імпортерів риби та морепродуктів і головою правління ГО "Бізнес-союз "Порада".
Начальнику Головного управління Держпродспоживслужби Запорізької області Владиславу Катченку та керівнику міського управління Олексію Латишеву також закидають створення масштабної схеми поборів з бізнесу та "кришування" продажу неякісних харчів на Критому ринку. Наразі документи, де викладені відповідні факти, було передано на розгляд до департаменту правового забезпечення міської ради, а звідти – до органів досудового слідства. Однак одіозні чиновники досі продовжують займати теплі крісла.
А от на Київщині розслідування діянь нечистих на руку ділків вже вийшло на наступний щабель. 17 травня 2023 року чотирьом співробітникам ГУ ДПСС регіону було повідомлено про підозру. Їм інкримінують системне отримання хабарів при реєстрації фермерами сільгосптехніки за посередництва місцевої бізнес-вумен. "Вартість" реєстрації однієї одиниці техніки чиновники "оцінили" у 8 тис. грн, правоохоронці перевіряють причетність фігурантів до отримання коштів за реєстрацію близько 50 одиниць техніки.
Та, як кажуть, "риба гниє з голови"? У липні 2022 року Офіс генпрокурора та ДБР повідомили про підозру одному з топменеджерів Держпродспоживслужби. За версією слідства, радник голови ДПСС, перебуваючи у злочинній змові з завідувачем сектору державних закупівель, директором Департаменту управління фінансами та економічної діяльності, заступником голови та в.о. директора ДП "Держреєстри України" розробили злочинний план з метою заволодіння державними коштами у сумі понад 2,1 млн грн.
Підозри отримали 13 осіб. Утім, винних також досі не покарали. У квітні 2023 року ВАКС вчергове продовжив строк розслідування даного кримінального провадження.
Якщо скласти усі факти у загальний пазл роботи Держпродспоживслужби, виходить досить неприваблива картинка. Як на це реагують у керівництві ДПСС?
У березні 2023 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів публічно відзвітувала про підсумки роботи за 2022 рік. Утім, питання ймовірних зловживань на місцях т.в.о. голови відомства Ольга Шевченко оминула.
"Незважаючи на те, що відповідно до рішення уряду, заходи у сфері захисту споживачів були обмежені, за консультаційним механізмом та за механізмом допомоги безпосередньо споживачам, які звернулись до Держпродспоживслужби, було позитивно задоволено 43,2%", – зазначила спікерка.
Щодо ситуації на Одещині, очільниця відомства запевнила журналістів, що "усі лабораторії Держпродспоживслужби на підконтрольній території на сьогоднішній день працюють у штатному режимі. Враховуючи дію "зернового коридору", в Одеському регіоні запроваджені цілодобові режими роботи".
Між тим, відкрите звернення експортерів Запорізького регіону досі залишається без відповіді.
"Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів України і її територіальні органи повністю дискредитували себе, загрузли в корупції та зловживаннях, кадровій імпотенції. Керівництво ДПСС України жодним чином не намагається втрутитись, виправити стан справ, провести службові перевірки, систематизувати кадрову політику служби, змінити критерії відбору, кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посади, мінімізувати можливість призначення на керівні посади осіб без досвіду, некомпетентних та з сумнівною репутацією. Тому на сьогодні позиція керівництва служби має вигляд такої, ніби їх задовольняє стан справ з безмежним рівнем корупції", – коментує Артур Самійлов, представник ГО "Комітет по боротьбі з корупцією та захисту прав громадян".
Тож чи здатна ДПСС у її нинішньому вигляді ефективно забезпечити виконання покладених на неї державою функцій та повноважень? І чи не створює концентрація повноважень, які могли б бути поділені між декількома міністерствами (аграрної політики та продовольства, економіки, охорони здоров'я), в руках однієї структури, передумови для системної корупції?
Ми продовжимо стежити за цією темою. Далі буде.