Сергій Кривонос: про енергетичну безпеку - «про кров війни»
Сьогодні, про енергетичну безпеку - «про кров війни».
22 квітня було опубліковано заяву прес-службі Укртранснафти про неможливість зберігання нафти: Технічні можливості нафтотранспортної системи (НТС) України не передбачають можливості надання послуг зі зберігання нафти. "Усе технологічне обладнання нафтотранспортної системи (трубопроводи, резервуарні парки, нафто перекачувальні станції) було спроектовані та побудовані виходячи з її основного виробничого завдання - забезпечувати надійне та безперебійне транспортування нафти", - наголосили в прес-службі компанії в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна.
Але заява Виконавчого директора НАК "Нафтогаз України" трохи інша: Юрій Вітренко вважає, що Україна може скористатися тим, що ціни на нафту досягли від'ємного значення, оскільки має значні резервуари для її зберігання. Україна може стати хабом для зберігання світової нафти в час супердешевих цін.
І я його у цьому підтримую!!!
Цікаво, хто грає не користь держави?
Наразі тисячі танкерів залиті під саму горловину курсують морями океанами. Видобувні запаси нафти в світі зменшуються. Це практично останній шанс таке зробити. Потім ціна буде тільки неухильно зростати.
Сьогодні йде найжорстокіша війна за європейський ринок нафтопродуктів. Саудівська Аравія готова зробити ціну на нафту на 6-9 місяців - «0», щоб потім 5-7 років мати стабільні контракти. Вони своє відіб’ють, за це можна не хвилюватись.
Кращої нагоди «відкусити» європейський ринок найближчим часом не буде! А ми, Україна - могли би зараз скористатись такою слушною нагодою і відстебнутись від постачання нафтопродуктів з РФ.
Для початку з саудитами можна домовитись за частину нафти для Кременчука і за переважну частину нафтопродуктів.
Саудівська Аравія воює за європейський ринок - ми можемо запропонувати перевалку через наші порти нафти для ЄС, її транспортування нафтопроводом Одеса- Броди до Європи.
Нам про своє думати! Спільне будівництво нафтопереробних заводів в Україні з головними гравцями цього ринку, які мають технології та фінансову потужність (США, Саудівська Аравія, країни Європи, МВФ та інші), спільний видобуток газу та нафти на територіях інших країн - це нам вкрай необхідно. Транзит через нас африканської та близькосхідної нафти в Європу, а неросійської незрозумілої якості – це енергетична незалежність України та Європи.
А потужності для збереження нафти в УТН обов’язково є, нехай не розказують казки. Більше того, нафту можна зберігати в трубі (мінімум 1 млн.тонн). Є ще Держрезерв і його бази приблизно 0,8 млн.тонн. Є потужності на Кременчуцькому нафтопереробному заводі і на Одеському НПЗ (він не працює, але вільні потужності для зберігання є).
Для України, це крута можливість: прийняли рішення та й побігли реалізовувати. А тут чомусь -ні…
Я вважаю, може бояться, щоб викриється - скільки технологічної нафти зникло з труби:
у разі прийняття Україною рішення про заповнення труби нафтою на зберігання – має бути запит до оператора та відповідальних: залишки вільного місця в трубі? А потім має здійсниться перевірка: скільки його реально? Уповноважені від держави сядуть на вимірювальних пунктах і тут можуть виникнуть незручні питання: по паперах може бути один тиски в трубі, а реально може бути зовсім інші.
І на останок, один важливий геополітичний аспект на користь: Країни - Транзитера і Країни – Зберігача.
У нас є дуже важливий шанс, в умовах кризи - посилення на світовій арені. І вважаю, Україна має цей шанс використати. Рішення повинні прийматися дуже швидко і потрібно не проґавити.
Чекаємо дій від уряду.
Україна, має перестати бути країною втрачених можливостей!