П’ятеро померли, не дочекавшись квартир: у Києві вуличні активісти за підтримки інвестбанкіра Андрія Дудника позбавляють інвалідів житла
Люди з особливими потребами – одна з найбільш незахищених верств українців. Адже, на жаль, держава перестала допомагати інвалідам, тому вони змушені самостійно шукати собі роботу та заробляти на життя. Але скільки потрібно часу, аби інвалід міг придбати собі квартиру? І хто поклав око на землю, де збирались звести житло для незрячих? Дивіться у розслідуванні Артема Поліковського.
Фактично для тих, хто нічого не бачить, знайти роботу неможливо. І чи не єдине місце, де вони можуть підробити, це Українське товариство сліпих. Знімальна група «СтопКору» відвідала виробничий центр цього підприємства. Зазвичай тут людно, працює майже сотня людей із інвалідністю. Та на час карантину робочі місця перенесли додому. Що, звісно, позначиться на зарплатні, яка напряму залежить від кількості виготовлених виробів.
«Дуже тяжко працювати інвалідам, тому що вони не всі вироби можуть виготовляти. Тому дуже тяжко підбирати ці вироби і дуже тяжко потім їх реалізовувати для того, щоб людина заробила ці гроші. Держава нас зовсім не забезпечує», – розповідає в.о. директора УВП №3 УТОС Марія Івасенко.
Для більшості незрячих працівників — це чи не єдиний підробіток до мізерної пенсії. І деякі долають чималу відстань, щоб дістатися роботи.
За словами пані Марії, незрячі працівники їздять до на роботу з десяти районів. Хоча їм дуже важко орієнтуватися в громадському транспорті.
Насправді розв'язати цю проблему не так складно. Буквально через дорогу від підприємства є земельна ділянка, яка офіційно у постійному користуванні УТОС. Саме тут вже кілька років мріють звести будинок для тих, хто ніколи не побачить навколишнього світу, проте бореться за місце під сонцем.
«На сьогоднішній день в нас стоїть на обліку 12 чоловік. Було 17, але деякі померли, не дочекавшись квартири. Люди дуже багато років чекають... Тому що держава перестала надавати квартири десь років 6 тому. Багато років ми шукали інвестора. І ось уже десь в 2017 році ми знайшли інвестора, який взявся звести будинок. І люди сподівались, що все-таки вони отримають це житло. В нас укладений договір з цією організацією про те, що в цьому будинку нам нададуть квартири», – коментує директорка.
Але до щасливого фіналу цієї історії далеко. Оскільки наразі триває запекла боротьба між незрячими і… місцевими псевдоактивістами, які не гребують будь-якою зброєю проти опонентів: затяжні суди, численні заборони на будівництво та навіть фейкові новини в мережі.