ШОК! Неймовірні факти з біографії мера Обухова Левченко - педофілія і розбещення
Про чинного мера міста Обухів, який також є кандидатом на пост голови Обухівської міської ОТГ Олександра Миколайовича Левченко у ЗМІ є чимало інформації про його бурхливе корупційне збагачення на державних посадах. Приміром, всі добре пам’ятають як в кінці 2019 року йому було повідомлено про підозру у привласненні землі для переселенців і ветеранів АТО.Тоді, у рамках кримінального провадження, відкритого за ч. 5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України, п'ятьом організаторам схеми, зокрема меру Обухова, було повідомлено про підозру.
Скріншот: сайт interfax.com.ua
Також, Олександр Левченко всім відомий за щирою симпатією до себе з боку екс Прем’єр-міністра від «Партії Регіонів» Миколи Азарова.
Скріншот: сайт photo.unian.ua
А система Партії Регіонів, чужих до влади не приводила. І перші роки після «Революції Гідності» такі як Левченко, до остаточного перерозподілу потоків продовжували віддавати частину заробленого цій системі. А це гроші, що йшли «тітушкам», сепаратистам Донецька та Луганська, диверсантам розкиданим по Україні. Такі як мер Обухова Левченко, діти Партії Регіонів винні в тому, що на передодні виборів люди розчаровані у владі та владних структурах, саме такі недолюстровані корупціонери, на внутрішньому фронті стріляють у спини українських солдат, закатуючи в центральні площі віру у майбутнє країни.
Та найгірше те, що зараз він прикривається партією «Слуга народу», і саме від цієї політичної сили з багажем корупційних злочинів знову має намір панувати на Обухівщині. Хоча, вміння маскуватись в залежності до ситуації хто при владі йому не вперше. В часи П. Порошенко Левченко різко змінив вектор своїх промов та дій і став уже затятим «порохоботом». Більше того – він був ручним управлінцем Ігоря Кононенко, бізнес партнера п’ятого президента нашої держави. А разом вони практично колонізували Обухівський регіон.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ↓↓↓
Та якщо ви думаєте, що корупція, злочини проти місцевого населення – це апогей у біографії Левченко, то дуже помиляєтесь. Є дещо набагато жахливіше, те що досі практично залишалось засекреченим під грифом «секретно» в архівах КДБ, а саме те, що теперішній мер Обухова мав не традиційні схильності в плані статевого життя. Якщо прямо говорити, то він світився у скандалах з педофілією та розбещенням неповнолітніх. Всі добре пам’ятають крилатий вислів: «У Радянському союзі сексу не було». Зрозуміло, що його не те щоб не було – звісно він був, але про це не прийнято було відкрито говорити. А тепер, уявіть що відбувалось коли когось підозрювали або ловили на збоченнях – це все тримали під максимальної секретністю, адже в світі ніхто не мав знати про такі речі в Радянському союзі. Тоді не сам злочин був важливий – а важливо було все максимально приховувати. Саме тому, багато педофілів залишались без покарання, максимум з ними відпрацьовували агенти КДБ і чітко роз’яснювали що їх поставили в чергу «до стінки».
З 1980 по 1984 рік – товариш Левченко був завідувачем відділу комсомольських організацій в Обухівському райкомі ВЛКСМ, і це навіть чітко зазначено в нього в біографії. І ця посада курувалась і квотувалась КДБ, а архіви поки що в Москві, та деякі дані все ж випливають на поверхню. В цей час соціальна база ВЛКСМ була практично на своєму піку, і до неї приймалися практично всі учні загальноосвітніх шкіл. За специфікою своєї роботи Олександр Левченко в цей час практично постійно проводив бесіди із неповнолітніми молодими людьми. Зокрема, він полюбляв «повчальні сеанси» віч на віч із малолітніми дівчатками та хлопчиками. І, нажаль, ці сеанси за закритими дверми під прикриттям любові до комсомолу перетворювались на знущання над дітьми. Дівчатка, хлопчики – особливо він не перебирав, головне отримати насолоду від збочень. Жертв його хворої похоті в цей час було чимало, але йому все сходило з рук: то діти під його погрозами просто мовчали, то батьків він лякав проблемами з «партією», або коли ситуація виходила з підконтролю – то просив заступництва від друзів з КГБ. А ці в свою чергу, прикривали його, адже через такі його хворі прояви «любові» - й самі могли поплатитись.
Та в 1984 році навіть у друзів КГБ-шників увірвався терпець, тоді Олександра Левченка й зняли з значимої посади завідуючого відділом комсомольських організацій в Обухівському райкомі ЛКСМУ і перевили працювати на завод – подальше від дітей. Саме так він потрапив на Обухівський завод вентиляційних виробів та конструкцій, де працював на посаді інженера виробничо-даспетчерського відділу, старшим інженером по виробництву, начальником цеха.
Саме робота на заводі та чіткі «рекомендації» працівників КГБ зуміли тоді приструнити бравого любителя розбещень неповнолітніх. Хоча, навіть працюючи на заводі ходили чутки, що декілька разів він таки вступав в контакти із дітьми, але дивним чином виходив сухим із води.
З початком здобуття Україною Незалежності схожих ганебних діянь за ним не спостерігалось. Але все ж час від часу місцеві жителі що з ним пересікались бачили що він вкрай нездорово дивиться на малолітніх хлопчиків і дівчаток. А тому й недивно, що з року в рік він практично не пропускає «Перші і Останні дзвоники» в місцевих школах. Тільки от про що він думає насправді коли виголошує вітальні слова?