Прес-дайджест Голови Ради НБУ Богдана Данилишина щодо ситуації в економічному секторі та на фінансових ринках
Інфляційний тиск в Україні продовжує залишатися пригніченим через слабкість внутрішнього попиту на тлі карантинних обмежень економічної активності та невизначеності, пов’язаної із подальшим розгортанням ситуацією із захворюваністю на COVID-19 в Україні. Зростання споживчих цін у жовтні становило 1.0%, у річному вимірі інфляція прискорилася до 2.6%, продовжуючи залишатися суттєво нижчою цільового коридору Національного банку, визначеного Основними засадами грошово-кредитної політики (5+/-1%). Варто відзначити, що внесок лише 3 компонент адміністративно регульованих цін – на тютюнові вироби, водопостачання та природний газ – у річну інфляцію становив близько 1 в. п., що підтверджує слабкість внутрішнього ринкового попиту та стійкість дезінфляційних тенденцій.
Цей висновок підтверджує і динаміка економічної активності. Сезонно скоригований індекс промислового виробництва у вересні порівняно з серпнем знизився на 1,1%, а з урахуванням ефекту календарних днів – на 5,4% порівняно з вереснем 2019 року. За 9 місяців 2020 року падіння промислового виробництва в Україні становило -7,0% до відповідного періоду минулого року, що є наслідком як карантинних обмежень, так і недостатніх фіскальних та монетарних стимулів для відновлення промислового виробництва.
При цьому, прискорення зростання реальної заробітної плати у вересні до 9,7% у річному вимірі поєднувалося зі зниженням середньооблікової кількості штатних працівників в економіці країни за рік на 1,0%, у тому числі у промисловому виробництві – на 4,0%, та накопиченням заборгованості з виплати заробітної плати до рівня понад 3,5 млрд. гривень (+17,4% з початку року).
В таких умовах Національний банк у жовтні прийняв рішення про збереження облікової ставки на рівні 6%. Таке рішення є компромісним між про- та антиінфляційними факторами, серед яких основну роль відіграють, у першому випадку, -- посилення тиску на обмінний курс гривні, у другому, -- слабка економічна активність та низький сукупний попит.
На міжбанківському валютному ринку України обмінний курс гривні за плинний тиждень після зміцнився на 1,5% після знецінення упродовж попереднього тижня до 2-річного мінімуму. Це стало наслідком збільшення чистої пропозиції іноземної валюти на умовах «спот», що відображає нівелювання девальваційних очікувань суб’єктів ринку під впливом валютних інтервенцій Національного банку. Зміна тенденції до послаблення обмінного курсу гривні дозволила Національному банку повернутися на ринок із купівлею іноземної валюти, скоротивши чистий продаж іноземної валюти на МВРУ до 29 млн. доларів США за минулий тиждень. При цьому, загальне сальдо валютних інтервенцій НБУ (чиста купівля іноземної валюти) з початку року становило майже 750 млн. доларів США.
Нагадаю, що з точки зору фундаментальних факторів для девальвації гривні немає підстав: за результатами 9 місяців 2020 року сальдо рахунку поточних операцій України є позитивним на рівні 4,2 млрд. доларів США (за 9 місяців 2019 року – «мінус» 5,6 млрд. доларів США). При цьому, за січень-вересень 2020 року від’ємне сальдо торгівлі товарами і послугами (-1,0 млрд. доларів США) та чиста репатріація доходів від інвестицій (-5,7 млрд. доларів США) повною мірою компенсувалися позитивним сальдо з оплати праці (+8,4 млрд. доларів США) та вторинних доходів (+2,5 млрд. доларів США).
Обсяг міжнародних резервів НБУ, який наразі перевищує 26 млрд. доларів США є достатнім для обслуговування планових виплат за зовнішніми та внутрішніми запозиченнями в іноземній валюті, а також для нівелювання надмірного тиску на обмінний курс гривні.
Завершення виборів Президента США обумовило зростання котирувань на міжнародних фінансових ринках. Це відбулося через очікування інвесторів про збереження ультра-м’якої політики Федерального резерву, яке сприятиме утриманню рекордно низьких ставок за державними запозиченнями провідних країн світу. Варто зазначити, що незважаючи на стрімке зростання заборгованості урядів багатьох країн через необхідність підтримки національних економік у період корона кризи, минулого тижня обсяг боргових зобов’язань, які торгуються з негативною доходністю досяг чергового історичного рекорду, перевищивши 17 трильйонів доларів США. Це свідчить про ефективність політики провідних центральних банків, які за допомогою операцій з борговими паперами дозволили стримати вартість обслуговування боргів державного та приватного секторів.
Як засвідчив нещодавній звіт МВФ, практика „кількісного пом’якшення” в економіках з ринками, що формуються, також продемонструвала гарні результати в контексті зниження вартості державних запозичень та не мала негативного впливу на динаміку обмінних курсів національних валют.
Виконання Державного бюджету Україну за доходами за 10 місяців 2020 року майже відповідало плановим показникам (99,1%), у тому числі по загальному фонду ДБ – 99,8%, та було на 3,9% вищим за показники відповідного періоду минулого року. Основний внесок у надолуження планових показників за доходами мало збільшення податкових надходжень, обсяг яких за січень-жовтень становив 419,4 млрд. гривень та перевищив плановий рівень на 9,3%, а також показник відповідного періоду минулого року – на 16,8%. Перевиконання плану з податкових надходжень у жовтні становило 41,9% та дозволило впевнено компенсувати недоотримання запланованих доходів від митниці (у жовтні та за січень-жовтень відхилення від виконання плану становили відповідно -4,3% та -12,9%).
Водночас основним ризиком у сфері державних фінансів залишається недостатня глибина ринку державних цінних паперів та висока вартість державних запозичень. Негативним вплив на обсяг ліквідності на вторинному ринку здійснює вихід нерезидентів з ОВДП, частка яких скоротилася до 8,6% від загального обсягу ОВДП в обігу порівняно з 14,2% на початок року. Обсяг гривневих ОВДП у власності нерезидентів скоротився за тиждень на 2,1 млрд. гривень до рівня 75,4 млрд. гривень, що є найнижчим рівнем з липня 2019 року.
Зважаючи на відносно сталий обсяг вкладень в ОВДП юридичних та фізичних осіб, а також незмінність обсягу ОВДП в портфелі НБУ, основними інвесторами у державні цінні папери виступають банки, які за тиждень збільшили вкладення в ОВДП на 2,7 млрд. гривень та на сьогодні володіють понад 50% від загального обсягу ОВДП в обігу.
Підтримку попиту банків на державні цінні папери надає збільшення обсягів рефінансування Національного банку. Зокрема, 30 жовтня п’ять банків залучили рефінансування від НБУ строком до 84 днів на загальну суму 10,3 млрд. гривень та за ставкою 6% річних. Можливість хеджування процентного ризику банків за допомогою операцій своп процентної ставки створює сприятливі умови для банків для отримання прибутку від операцій з державними цінними паперами.
Водночас доходність операцій з ОВДП на вторинному ринку перевищує вартість розміщень на первинних аукціонах Міністерства фінансів на 0,5-2,0 в. п. (на різних строках), що звужує простір для проведення Міністерством фінансів операцій з первинного розміщення ОВДП та змушує Міністерство фінансів підвищувати вартість державних запозичень, зважаючи на уповільнення темпів залучення коштів для фінансування Державного бюджету України.
У жовтні до Державного бюджету залучено лише 15,5 млрд. гривень, що свідчить про неможливість подальшого утримування ставок на поточному рівні без ризику поглиблення відставання поточних обсягів внутрішніх запозичень від планових, яке на сьогодні становить близько 13%.
Слід зазначити, що залежність державних фінансів від боргового фінансування суттєво посилилась протягом 2018-2019 років. Якщо в 2017 р. нові запозичення становили 16% від сумарного потоку коштів від податків, соціальних внесків та запозичень, то в 2018 р. цей показник зріс до 19%, в 2019 р. – до 24%, а в періоді за плинний рік з листопада 2019 р. по жовтень 2020 р. – до 26%.
В таких умовах підвищується важливість стабільного та ліквідного функціонування внутрішнього ринку державних запозичень із прийнятною (зважаючи на фіскальні ризики) дохідністю. Це має бути метою стратегії участі Національного банку в торгах на вторинному ринку ОВДП, розроблення якої передбачено Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
На кредитному ринку темпи зниження ставок за кредитами та депозитами банків уповільнюються, що свідчить про поступове вичерпання ефекту від зниження ключової ставки НБУ у 2019-2020 рр.: у вересні середньозважена процентна ставка банків за новими кредитами нефінансовим корпораціям у гривні знизилася лише на 0,1 в. п. до 9,7%; за строковими гривневими депозитами фізичних осіб – вперше знизилася до однознакового рівня (9,8% у вересні після 10,0% у серпні). При цьому, незважаючи на зниження ставок, депозити домогосподарств в банківській системі продовжують активно зростати: у вересні на 1,9%, з початку року – на 17,2%.
Подальше зниження ставок залежатиме не лише від зниження облікової ставки, але й від послідовності політики зі зниження системних ризиків у банківській системі України та у державних фінансах.
Важливою складовою цієї політики є продовження співпраці України з МВФ. Повне та своєчасне виконання сторонами відповідної Угоди своїх зобов’язань дозволить забезпечити виконання плану запозичень для фінансування дефіциту державного бюджету, нейтралізувати інфляційні та девальваційні очікування та зберегти макрофінансову стабільність в державі.
Голова Ради НБУ Богдан Данилишин