Голова Ради НБУ Богдан Данилишин: Обсяг ОВДП у власності нерезидентів зріс за тиждень на 4,5 млрд. гривень, що відображає загальносвітовий тренд на збільшення припливу капіталу до країн, що розвиваються

Особистий експертний Прес-дайджест Голови Ради Національного банку України Богдана Михайловича Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках

Економічна ситуація

Середньооблікова кількість штатних працівників в Україні у грудні 2020 року становила 7 259 тис. осіб, що на 0,5% нижче, ніж у грудні 2019 року. Найбільше скорочення відбулося у сферах діяльності, які зазнали найбільших втрат у період карантинних обмежень: тимчасового розміщення та організації харчування – на 15,2%, адміністративного та допоміжного обслуговування – на 5,4% та, на жаль, сфери охорони здоров’я – на 5,2%, що імовірно, свідчить про невідповідність рівня винагороди у цій сфері рівню ризиків та відповідальності зайнятих у цій сфері. У промисловості кількість штатних працівників знизилася на 3,3%, що нижче порівняно з падінням промислового виробництва за минулий рік (-5,2%). Натомість збільшилася кількість штатних працівників у сфері державного управління та оборони – на 11,8%, будівництві – на 5,1% (при зростанні індексу будівельної продукції на 8,2% у 2020 році), фінансовій та страховій діяльності – на 2,9%.

Заборгованість із виплати заробітної плати в цілому по Україні станом на 25.01.2021 знизилася на 21,8% до грудня 2020 року (-873,8 млн. гривень). Разом з тим, 85% зниження заборгованості (675 млн. гривень) обумовлене діями Уряду з погашення заборгованості підприємств державної власності, у тому числі підприємств Міненерго – на 572 млн. гривень, Укравтодору – на 56 млн. гривень, Укроборонпрому – на 35 млн. гривень. Водночас проблеми із виплатою заробітної плати продовжують спостерігатися в інших економічно активних підприємств, частка яких становить близько 2/3 у загальному обсязі заборгованості по зарплаті. При цьому, найвища частка працівників, яким не виплачена заробітна плата (у % до штатної чисельності працівників) – у сферах промисловості (3%) та наукових досліджень та розробок (4,5%). Зокрема, у переробній промисловості заборгованість на одного працівника становить 2,2 середньомісячні зарплати, у сфері наукових досліджень – 3,4 середньомісячні зарплати працівників.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні у грудні становила 14,2 тис. грн., що у 2,8 рази перевищувало рівень мінімальної заробітної плати. За 12 місяців 2020 року середня номінальна зарплата в Україні зросла на 15,6%, реальна – на 10,1%. Попри це, підвищення вартості житлово-комунальних послуг для населення через зростання ринкових цін на природній газ (до рішення Уряду про запровадження державного регулювання цін на цьому ринку) обумовило низький рівень оплати населенням вартості житлово-комунальних послуг, зокрема, у грудні 2020 року населенням було сплачено лише 72,6% нарахованих сум за послуги ЖКГ, у тому числі за природній газ – 69,9% (заборгованість – 31,5 млрд. гривень), за теплову енергію та гарячу воду – 58,1% (заборгованість – 24,1 млрд. гривень).

Щомісячне опитування настроїв бізнесу, проведене Національним банком, засвідчило суттєве погіршення ділових настроїв підприємств всіх секторів економіки. Індекс очікувань ділової активності у січні знизився до 37,6 пунктів порівняно з 45,5 пунктів у грудні (значення менше 50 пунктів означає очікування щодо згортання економічної активності). Примітно, що найбільш песимістичні очікування – у сфері будівництва та торгівлі – у тих галузях, які продемонстрували зростання у 2020 році (8,2% та 13,4% відповідно).

Вищезазначені явища вимагають послідовної політики держави по розвитку внутрішнього ринку та підвищенню платоспроможності громадян, зокрема, шляхом збільшення попиту з боку держави (через механізм державних закупівель) на товари та послуги, вироблені в Україні. Підтвердженням актуальності такої політики у сучасному світі є заходи адміністрації новообраного Президента США з підтримки та захисту внутрішніх виробників товарів і послуг (‘buy American’).

Бюджетна сфера

Виконання Державного бюджету за доходами у січні 2021 року становило 106,7%, у тому числі, загального фонду – 106,5% від плану. Як і за результатами 2020 року, основний внесок у забезпечення виконання Державного бюджету здійснили податкові органи, які перевиконали план до доходах у січні на 11,1% або 3,4 млрд. гривень.

Видатки за загальним фондом Державного бюджету за оперативними даними ДКСУ становили у січні 68 млрд. гривень, або 84,2% від планового обсягу. Дефіцит загального фонду ДБ при цьому становив 10,3 млрд. гривень, при розписі загального фонду на січень на суму 26,7 млрд. гривень.

З метою фінансування державного бюджету у січні 2021 року Мінфіном було розміщено ОВДП на суму 36,2 млрд. гривень, що становить близько 8% від річного плану державних запозичень на внутрішньому ринку, передбачених Законом «Про Державний бюджет на 2021 рік» та близько 71% від плану на звітний місяць. Середньозважена доходність первинних розміщень ОВДП у січні становила 11,29%, що є максимальним значенням з грудня 2019 року (при цьому, середня строковість первинних розміщень у грудні 2019 року була довшою, а облікова ставка була понад як удвічі вищою – 13,5%).

Обсяг ОВДП у власності нерезидентів зріс за тиждень на 4,5 млрд. гривень, що відображає загальносвітовий тренд на збільшення припливу капіталу до країн, що розвиваються (за даними Financial Times приплив капіталу у суверенні та корпоративні боргові цінні папери країн, що розвиваються, за 27 днів січня перевищив 115 млрд. доларів США, встановивши історичний рекорд). Частка банків у структурі власників ОВДП на 01.02.2021 становила 51,3% (-0,4 в. п. за тиждень), юридичних та фізичних осіб – 7,0% (без змін за тиждень), нерезидентів – 9,0% (+0,4 в. п. за тиждень).

Валютний ринок

Рахунок поточних операцій платіжного балансу за 2020 рік вперше з 2015 року був зведений із профіцитом 6,6 млрд. доларів США (у 2019 році – „мінус” 4,1 млрд. доларів США), що визначає відсутність фундаментального тиску на обмінний курс гривні. При цьому, від’ємний баланс торгівлі товарами („-”6,3 млрд. доларів США) був частково компенсований додатнім сальдо торгівлі послугами (4,6 млрд. доларів США). Майже половину (49,1%) у структурі експорту з України у 2020 році займали продовольчі товари та сировина для їх виробництва. Найбільше зріс експорт мінеральної продукції – на 12,7% та хімії – на 6,3%; знизився експорт металів та виробів з них – на 12,1%. Це свідчить про посилення сировинної спрямованості експорту з України та скорочення експорту товарів із більш високою доданою вартістю. У структурі імпорту продовжують домінувати машини, устаткування та транспортні засоби – їх частка становила 33,8%, незважаючи на зниження обсягів імпорту за відповідною статтею на 10,1% у 2020 році. Загалом, імпорт товарів в Україну знизився на 14,7% у 2020 році, тоді як експорт – лише на 2%, що є результатом як сприятливої цінової кон’юнктури на зовнішніх ринках, так і зниження внутрішнього попиту в Україні.

Обсяг виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів у 2020 році становив 7,9 млрд. доларів США, проте баланс первинних доходів був додатнім, зважаючи на позитивне сальдо надходжень з оплати праці (12,1 млрд. доларів США), обсяг яких у 2020 році був лише на 5,3% меншим, ніж у 2019 році.

Відбувається скорочення іноземних інвестицій в економіку України. Відплив прямих іноземних інвестицій з України у 2020 році становив 420 млн. доларів США, у тому числі за рахунок збільшення прямих інвестицій резидентів за кордон (322 млн. доларів США) та відпливу капіталу прямих інвесторів з України (-98 млн. доларів США). Для порівняння: у 2019 році чисті надходження ПІІ в Україну становили 5,2 млрд. доларів США, у середньому за 2010-2013 – понад 6 млрд. доларів США на рік). Збиткова діяльність підприємств з іноземними інвестиціями обумовила скорочення обсягів реінвестованих ними доходів у 2020 році на 1,2 млрд. доларів США (у 2019 році +3,3 млрд. доларів США).

Станом на кінець 2020 р. в економіці України знаходилося $49,0 млрд. іноземного капіталу, з яких $16,9 млрд. було інвестовано протягом останніх 5 років (у т. ч. $3,2 млрд. за рахунок реінвестованого капіталу). Іноземний капітал переважно сконцентровано у галузях зі швидким оборотом коштів, аніж у виробництві. Понад 40% усіх залучених інвестицій припадає на торгівлю, фінанси, операції з нерухомістю та телекомунікації. На машинобудування припадає лише 2% загальних ПІІ, а на сільське господарство – лише 1,6%.

Чисте погашення кредитів МВФ Урядом у 2020 році становило 1,6 млрд. доларів США, перевищивши обсяг чистих надходжень у 2019 році (1,0 млрд. доларів США).

Водночас поточна ситуація на валютному ринку є стабільною. Незважаючи на переважання попиту з боку клієнтів на іноземну валюту над її пропозицією на МВРУ, безготівковий обмінний курс гривні до долара США упродовж тижня перебував у боковому тренді завдяки збільшенню продажу іноземної валюти банками з валютної позиції. Національний банк участі у торгах на валютному ринку не приймав (сальдо інтервенцій з початку року становить +20 млн. доларів США). Обмінний курс гривні до долару США на готівковому ринку був близьким до міжбанківського ринку. Збільшення пропозиції готівкового долару на тлі його послаблення обумовило скорочення чистого продажу готівкової іноземної валюти банками з початку місяця до 21 млн. доларів США.

Фінансовий сектор

Ліквідність банківського сектору залишається високою. Обсяг коштів на кореспондентських рахунках банків та вкладень у депозитні сертифікати НБУ перевищує 190 млрд. гривень, що майже учетверо більше, ніж установлений норматив обов’язкового резервування для банків. Заборгованість платоспроможних банків за тендерними (строковими) кредитами рефінансування НБУ збільшилася з початку року на 4,6 млрд. гривень до 66,6 млрд. гривень. На кількісному тендері, який відбувся 29.01.2021 банкам було надано рефінансування у сумі 742 млн. гривень на строк 84 дні за ставкою 6%.

Обсяг наданими банками позик за підтримки Державної програми „Доступні кредити 5-7-9%” сягнув майже 20 млрд. гривень (+0,8 млрд. гривень за тиждень). Основними реципієнтами фінансової підтримки на обслуговування банківських кредитів продовжували виступати підприємства сільського господарства (55%), торгівлі та виробництва (18%) та промислової переробки (16%). Близько 60% позик було надано на рефінансування існуючої заборгованості клієнтів перед банками, решта 40% - були надані в якості антикризової підтримки бізнесу та на інвестиційні цілі.

Водночас посилення ролі Національного банку у роботі грошового ринку, як за стандартними операціями, так і за операціями з довгострокового рефінансування та процентного свопу призводить до нівелювання ролі міжбанківського кредитного ринку. Так, середньоденний обсяг операцій банків на МБКР у 2020 році знизився на 19,5%, серед них обсяг міжбанківських бланкових кредитів та депозитів – на 65%.

За період з 2016 року монетарна база (М0 та коррахунки банків) в Україні зросла на 260 млрд. гривень (або на 77%), проте чисті внутрішні активи Національного банку при цьому зменшились понад як уп’ятеро (з 221,6 млрд. гривень до 40,2 млрд. гривень). Зростання активів НБУ при цьому забезпечувалося збільшенням чистих зовнішніх активів (міжнародних резервів), обсяг яких за період з 2016 року зріс на 16,7 млрд. доларів США, у тому числі у 2020 році – на 3,8 млрд. доларів США (або на 15,1%). Аналогічна ситуація віддзеркалена і у банківському секторі. Збільшення грошової маси на 623,7 млрд. гривень забезпечувалося збільшенням чистих зовнішніх активів банків – на 220,9 млрд. гривень та вкладень у державні цінні папери – на 506,7 млрд. гривень. Натомість обсяг кредитів банків в економіку за 5 років скоротився на 34,3 млрд. гривень.

Це свідчить про недостатню неефективність банків як інститутів фінансового посередництва та необхідність ужиття спільних заходів Національного банку та Уряду з посилення їх ролі у підтримці національної економіки.

Автор: Голова Ради НБУ Богдан Данилишин