За що потрібно звільнити Сергія Марченка

За що потрібно звільнити Сергія Марченка
9915 ПЕРЕГЛЯДІВ

КИЇВ. 14 квітня. УНН. Михайло Саакашвілі, народні депутати та експерти критикують міністра фінансів за приховування контрабанди та “скруток” ПДВ.

В останні кілька тижнів РНБО актуалізувало тему боротьби з контрабандними потоками, схемами на митниці, “скрутками” податків і іншими “дірками” в держбюджеті. Розмовам про мільярдні зловживання в фіскальних органах знаходиться місце чи не в кожному вечірньому ток-шоу, а список з ТОП-10 контрабандистів, які потрапили під санкції, обговорювали навіть найвіддаленіші від теми експерти. Втім, головний щодо фінансів — міністр Сергій Марченко — до сих пір так і не висловився чітко на цю тему. Це не могло не викликати запитань.

Увечері в п’ятницю в ефірі програми “Свобода Савіка Шустера” глава виконавчого комітету реформ Михайло Саакашвілі довго і ретельно “розжовував” тему контрабанди перед глядачами. З прізвищами, “явками” і “паролями”. Одним з пікових моментів його спічу стало звернення до відсутнього в студії міністра фінансів Сергію Марченко. Саакашвілі звинуватив міністра в причетності до ключових корупційних схем в “підопічних” відомствах.

“Чи може бути, щоб ми два роки говорили або рік останній, поки він працює, що у нас крадуться стільки мільярдів, і ця людина працювала ще міністром фінансів. Поясніть мені це чудо. Яким чином ця людина, яка розмовляти не вміє, ніколи ніхто розумної речі від нього не чув, жодної позитивної ідеї від нього не чув, всі починання він блокує, і плюс він і все його міністерство повністю пов’язано з системою корупції, продовжує працювати міністром фінансів. Хто в цій країні задоволений ним, крім кланів, які роблять гроші на цій системі?”, — емоційно розводив руками експрезидент Грузії.

За емоціями колишнього голови Одеської обласної державної адміністрації — є і цілком раціональні претензії. Їх поділяють і представники провладної фракції “Слуга народу”, і багато учасників ринку — експортери та імпортери, які кожен день працюють з митницею. Претензії стосуються схем поборів, сумнівних кадрових призначень, небажання реформувати просочені корупцією фіскальні органи. В оточенні глави виконавчого комітету реформ, а також в комітеті Верховної ради з питань фінансів всерйоз говорять про можливу швидку відставку міністра.

Через лотерею до зірок

Як Марченко потрапив на пост глави Мінфіну і що відомо про його бізнес- і політичні інтереси? На держслужбі чиновник перебуває вже майже 20 років — з 2002 року. За цей час встиг побувати на різних посадах в Мінфіні, Державній фіскальній службі, комітеті ВР з питань фінансів і банківської діяльності, в Секретаріаті Кабміну. Злі язики зараховують його до переліку людей, наближених до Олександра Третьякова, екснародного депутата, який в середині 2000-х обіймав посаду першого помічника Президента Віктора Ющенка (аналогічну посаду при Володимирі Зеленському займає сьогодні Сергій Шефір). Нібито саме Третьякову Марченко зобов’язаний своїми кадровими просування. Згодом з цим “фактом” в біографії будуть пов’язувати причетність вже заступника міністра фінансів Марченка до розробки спеціальних умов для роботи “Української національної лотереї”, до якої був причетний Третьяков.

Як би там не було, на початку 2010-х Марченко опиняється в структурах, які розробляють різні законодавчі акти для Адміністрації Президента Віктора Януковича. Зокрема, мова йде про Координаційний центр впровадження реформ, який тоді очолював Олександр Данилюк (був міністром фінансів при Президентові Порошенко, секретарем РНБО при Володимирі Зеленському). Цю частину їхньої спільної біографії згодом згадає Генеральна прокуратура. У 2017 році відомство розслідувало можливу причетність Данилюка і цілого ряду інших співробітників Коордцентру до злочинів президента-втікача. Їх вважали причетними до розкрадання не менше 18 млрд грн. Крім того, в Генпрокуратурі давали окреме доручення СБУ розслідувати діяльність “Центру Бендукідзе”, заснованого Данилюком, в якому також працював і Марченко, на предмет причетності до відмивання грошей і створення організованого злочинного угруповання.

Данилюк привів Марченко в керівництво Мінфіну — Сергій був його заступником міністра з питань європейської інтеграції, тобто мало займався безпосередньо бюджетними питаннями. Потім після звільнення Данилюка перейшов на роботу в Адміністрацію Президента Порошенко. Там Марченко замінив Дмитра Шимківа на посаді заступника голови АП, відповідального “за реформи”. На виборах 2019 року, втім, він йшов до парламенту не від партії Європейська солідарність, а від “Української стратегії Гройсмана” — в команді експрем’єра.

“Я в житті нічого не досяг”

Після того, як Оксану Маркарову звільнили з поста міністра фінансів, а новий міністр-соціаліст Ігор Уманський не протримався на посаді і пари тижнів, Марченко запросили на посаду глави Мінфіну. “Потрібно було взяти такого міністра, який був би зручний, який би не втручався, в тому числі в те, що відбувається в цих відомствах (Податковій та Митниці)”, — описує це рішення генерал-майор податкової міліції у відставці Юрій Атаманюк. “Його питали: Сергію, а куди ти йдеш? Ти ж не готовий, в країні, умовно кажучи, „дупа“, все погано. Ти розумієш, як це все виправити? Тобі що, дадуть повноваження? Тобі що, дадуть можливість проводити якісь реформи? Він відповідає: у мене немає варіантів, я в житті нічого не досяг ні в кар’єрі, ні в бізнесі, за мною нічого не стоїть, а сім’ю годувати якось треба”, — нібито відповів тоді Марченко.

Втім, як виявилося, на новій посаді Марченко швидко “розібрався” в хитросплетіннях корупційних зв’язків і кадрових перестановках. Насамперед він ініціював звільнення з посади голови Податкової служби Сергія Верланова і глави Митниці Максима Нефьодова і цілого ряду їхніх заступників. Здавалося б, логічне рішення, якщо керівники явно не справлялися з поставленими завданнями щодо реформування ввірених їм органів. Однак проблема в тому, що Марченко, скориставшись скасуванням конкурсів на державні посади на період карантину, тут же став лобіювати на посаду глави ДФС “пропаленого регіонала”, “досвідченого апаратника” часів Віктора Януковича — Олексія Любченка, який в результаті і став керувати відомством, а зараз ще і “переміг” на “конкурсі”, прозорість якого викликає сумніви у всіх учасників ринку і міжнародних спостерігачів.

Незважаючи на те, що сам Любченко підтверджував інформацію Уманського про багатомільярдні скрутки, при ньому ці скрутки нікуди не поділися. “Минулого місяця в результаті масштабних схем за так званими „скрутками“ ПДВ бюджет України недорахувався щонайменше 2,7 млрд грн. Це майже в півтора рази більше, ніж кредит, який днями отримала Україна від ЄС. При цьому, за моїми даними, сума хабарів ласим до легких грошей податківцям склала 5 млн дол. Очевидно, що подібні схеми можуть існувати тільки, коли „в долі“ ті, хто сидить на самому верху. Тому я вимагаю звільнення глави податкової Олексія Любченка, а також відставки Сергія Марченка з посади міністра фінансів, який „кришує“ кримінальну діяльність свого підопічного”, — писав в кінці червня 2020 нардеп Олександр Дубінський.

“Ціна питання від 3 до 5 млрд доларів”

Що стосується митниці, то спочатку її тимчасово очолив Ігор Муратов, до якого Марченко приставив в якості заступника “свою” людину Андрія Павловського, ексзаступника директора одного з департаментів Мінфіну.

Атаманюк розповідає, що Павловський “взагалі не знав, де знаходиться будівля митниці, не розуміє, що таке митна транспортна декларація, як проходять потоки товарів і фінансів, як формується імпортний податковий кредит, де ризики бюджету при цьому формуванні”. При цьому Марченко, за його словами, тиснув на Муратова з вимогою призначити свою людину також на курирування тарифної політики.

Саакашвілі в ЗМІ заявляв про те, що Марченко “шантажує” своєю відставкою прем’єра Дениса Шмигаля, щоб продавити на посаду глави Митниці свою людину. “Ціна питання, як обіг на митниці зараз це від 3 до 5 млрд доларів. Це загальна, сіра маса. З них останній рік-два склалася традиція і вона ще не порушена, що митницю поділили по областям серед різних “смотрящих”, — заявив глава виконкому реформ.

Муратова в ЗМІ пов’язували з Вадимом Слюсаревим, колишнім податківцем, помічником Артема Пшонки, якого називають спонсором “Слуги народу” і куратором Харківщини. І натякали, що до його звільнення міг бути якось причетний інший сірий кардинал партії Ілля Павлюк. Очевидно, що без міністра ці ротації не могли відбуватися.

В результаті в серпні 2020 року Павловський змінив Муратова і став в. о. глави Митниці. Причиною звільнення Муратова Марченко назвав необхідність “продовжувати реформи”. Втім, як виявилося, ці реформи не торкалися ефективності відомства. “Марченко призначив чергового свого фунта на митницю і повернув всіх старих корупційних митників. Він підім’яв під себе всю корупційну тему і створив новий „офіс контрабанди“. Вони ставлять запеклих корупціонерів на митницю, будують схеми і механізми ухилення від сплати мит”, — описував ситуацію в Мінфіні Дубінський. Марченко все заперечував.

“Типова феодальна годівниця”

Журналіст Євген Плінський, який займається темою митниці та контрабанди, відразу після призначення Павловського опублікував список кандидатур, які той подав на узгодження Марченко в якості нових начальників місцевих митниць. На його думку, за цим списком чітко видно руку впливового в відомстві Геннадія Романенко. Згодом це ж прізвище під час однієї із зустрічей з Марченко прямо називав Михайло Саакашвілі. У відповідь той “прикинувся дурником”.

“Небувала ситуація, 19 серпня призначають Павловського, а 20 серпня підписують 15 осіб Гени на регіональні митниці, на центральний апарат. Мішу Мірошниченко ставлять на внутрішньовідомчий контроль — посаду, яка як би функціонально ні за що не відповідає, але всюди влазить. І Мишко сидить весь час в кабінеті у Павловського, підписує і каже йому, що робити”, — описує обстановку, що склалася Атаманюк.

Найяскравішим зі списку стало призначення на Одеську митницю колишнього чиновника часів Януковича Дениса Пудрика, який підпадав під умови люстрації. Саакашвілі з приводу цього кадрового рішення не соромився у виразах: призначення Пудрика він назвав “типовим старим феодальним інститутом годівниць, який не має нічого спільного з державними інтересами”. Через деякий час Марченко у відповідь на всі претензії “з’їхав” з теми: мовляв, професійних претензій до Пудрика немає, а перевіряти його статки — не справа Мінфіну.

Інше ж призначення, коли начальник Київського міського митниці ДФС Сергій Слічко призначив підозрюваного в причетності до зловживань на митниці Сергія Осипова на посаду заступника голови одного з відділень — міністр просто проігнорував.

Восени 2020 року через сумнівні кадрові рішення в парламенті почали говорити про відставку Марченко. Йому закидали, що він вчасно не запустив реформи митниці і податкової служби, багатомільярдні скручування ПДВ, контрабанда і дірки на митниці залишилися. Сам міністр навіть не намагався це заперечувати. Данило Гетманцев через Telegram-канал викликав міністра “на чай” і просив бути готовим відповісти “щодо заниження індикативних показників по доходах в держбюджеті-2020 року, відсутності результатів реформи митниці, станом переговорів з МВФ, кадрових рішень в Держподатковій і Держмитниці, заборгованості по оплаті праці медикам, а також на ряд інших питань”. Однак серйозної розмови так і не відбулося.

“Якби на це була воля тільки профільного комітету, то його б уже звільнили. Не тільки за митницю, а й через провал переговорів з МВФ. Думаю, це питання виникне після презентації змін до бюджету”, — писали ЗМІ восени.

До початку 2021 року Марченко знову зміцнив свої позиції. Серед іншого він вже сміливо виступав проти “програмного” для отримання грошей МВФ і визначеного як пріоритетного президентом законопроекту про створення Бюро економічних розслідувань. Марченко не приховує, що йому набагато “зручніше” було б мати залежний департамент розслідувань в структурі Мінфіну, а не незалежний орган, який буде займатися економічними злочинами.

Однак останні випади Саакашвілі свідчать, що питання про відставку міністра знову актуальне. Санкції РНБО за контрабанду, відсторонення більше сотні митників, а також засідання, яке готується, ради на тему конвертаційних центрів найближчим часом точно вкажуть вектор ключової уваги для правоохоронних органів і політичної відповідальності міністра. Адже якщо не Марченко — то хто тоді повинен відповідати за багатомільярдні потоки, які щомісяця втрачає український бюджет в умовах пандемії і гарячої фази війни з Росією?

Джерело: УНН
Теги: Сергій Марченка,Марченка,Марченко Сергей,увольнение,Саакашвили,Михаил Саакашвили,Михаил Саакашвили Википедия,Саакашвили Михаил ,РНБО ,Скрутки, податкові скрутки ,міністр Сергій Марченко,ПДВ,Шустер,Савік Шустер,Україна,Украина,Одеська обласна державна адміністрація,Одеса,Одесса,Грузія,Грузия, Слуга народу, Слуга народа, Кабмін,Кабмін України, Кабінет Міністрів України,Кабінет міністрів,Кабмин,Кабмин Украины,Кабинет Министров ,Кабинет Министров Украины,Віктор Ющенко,Ющенко,Виктор Ющенко,Третьяков,Шефир,Сергей Шефир,Сергей Шефир Википедия,Шефір, Перший помічник Президента Сергій Шефір,Помічник президента Шефір,Сергій Нахманович Шефір,Сергій Шефір,Українська національна лотерея,Росія,Россия,Виктор Янукович,Янукович,Виктор Янукович Википедия,Марченко ,МВФ,Мінфін,Санкції РНБО,Санкції ,РНБО,Держподаткова,Держмитниця,митниця,таможня,Данило Гетманцев,Гетманцев,Даниил Гетманцев,Сергій Слічко,Слічко,Пудрик,Атаманюк,Мишко,Павловський,Міша Мірошниченко,Мірошниченко,Геннадій Романенко,Романенко,Євген Плінський,Плінський,Плинский,Евгений Плинский
Автор: wikibazacom
ПРЯМИЙ ЕФІР