«Криза COVID-19 та пов’язані із нею карантинні обмеження продовжували здійснювати негативний вплив на економічну активність в Україні», - Богдан Данилишин, Голова Ради НБУ

Особистий експертний Прес-дайджест Голови Ради Національного банку України Богдана Михайловича Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках

Економічна ситуація

Криза COVID-19 та пов’язані із нею карантинні обмеження продовжували здійснювати негативний вплив на економічну активність в Україні. За оперативною оцінкою Держстату реальний ВВП у I кварталі 2021 року зменшився на 1,1% порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) та на 2,0% порівняно з I кварталом 2020 року. Основний внесок у падіння економічної активності здійснювали базові галузі, що мають найбільшу вагу у структурі доданої вартості в економіці країни – промисловість, будівництво, транспорт та сільське господарство. Як результат, зведений індекс виробництва (ЗІВ) товарів і послуг за основними видами діяльності знизився у 1 кварталі 2021 року на 3,0% (порівняно з «мінус» 4,2% у січні-лютому 2021р. та 2,9% у І кварталі 2020р. відповідно). Водночас позитивний внесок у динаміку ЗІВ продовжує формувати внутрішня торгівля за рахунок зростання у роздрібному сегменті ринку, фізичні обсяги якої зросли на 7,5% у І кварталі 2021р. в умовах розширення споживчого попиту та пристосування галузі до ведення діяльності в умовах карантинних обмежень.

Інвестиційна активність підприємств відновлюватиметься у 2021 році, проте із критично низької бази. Згідно із проведеним у квітні 2021 року опитуванням Держстату промислові підприємства вперше з 2019 року очікують на збільшення обсягу капітальних інвестицій у 2021 році порівняно з попереднім роком. Нагадаю, що у 2020 році обсяг капітальних інвестицій підприємств був на 19% нижчим від показників 2019 року, у тому числі у промисловості – на 29%. Найбільш оптимістичними є підприємства у галузях добувної промисловості та розроблення кар’єрів, що пов’язано зі сприятливою кон’юнктурою цін на світових сировинних ринках. Натомість підприємства у сфері виробництва споживчих товарів очікують на зниження капітальних інвестицій у 2021 році, що свідчить про їх непевність щодо відновлення споживчого попиту в Україні.

На мою думку, повільні та нерівномірні темпи відновлення інвестицій підприємств в основні засоби свідчать про визнання бізнесом внутрішнього попиту як недостатнього, що консервує стан вітчизняного виробництва товарів із високою доданою вартістю та обмежує економічний потенціал вітчизняної економіки.

Бюджетна сфера

Державні запозичення на внутрішньому ринку є недостатніми та свідчать про збереження ризиків ліквідності державних фінансів. На черговому аукціоні із розміщення державних цінних паперів Міністерством фінансів було залучено 4 450 млн. гривень в національній валюті, 238 млн. євро та 63 млн. доларів США. Таким чином, з початку місяця гривневі запозичення держави зросли до 5,9 млрд. гривень, що є недостанім навіть для здійснення виплат за гривневими ОВДП, які погашаються у травні. Так, з початку місяця загальний обсяг ОВДП в обігу зменшився на 13,8 млрд. гривень, головним чином за рахунок скорочення обсягу ОВДП у власності банків.

Підтримку ліквідності на рахунку Уряду у травні має забезпечити надходження податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2021 року. Проте питання забезпечення сталого фінансування державного бюджету через внутрішній ринок запозичень з метою фінансування видаткової частини державного бюджету, у тому числі рефінансування поточної заборгованості держави, потребує вжиття невідкладних заходів з боку Уряду та Національного банку.

Валютний ринок

На міжбанківському валютному ринку триває тенденція до укріплення курсу гривні (на 0,8% за тиждень, до 27,4 гривень за 1 долар США). Цьому сприяє переважання пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків на умовах «спот». Водночас на форвардному сегменті міжбанківського валютного ринку попит на іноземну валюту, навпаки, збільшився, що свідчить про присутність девальваційних очікувань в учасників ринку.

За період з початку року обсяг чистої купівлі іноземної валюти клієнтами банків становив 1 043 млн. доларів США, що був переважно задоволений за рахунок продажу іноземної валюти банками з позиції. Водночас банки мали можливість компенсувати чистий продаж валюти на міжбанку за рахунок купівлі готівкової та безготівкової іноземної валюти в населення – з початку року обсяг чистої купівлі іноземної валюти банками за такими операціями становив 1 073 млн. доларів США.

При цьому, ліквідність банків в іноземній валюті наразі становить близько 8,8 млрд. доларів США, з яких на ностро-рахунках в банках-нерезидентах розміщено 7,3 млрд. доларів США, у цінних паперах іноземних емітентів – 0,2 млрд. доларів США, на O/N в банках-нерезидентах – 0,3 млрд. доларів США, у готівковій іноземній валюті – близько 1 млрд. доларів США.

Зважаючи на збалансовану роботу валютного ринку Національний банк продовжує утримуватися від здійснення інтервенцій на валютному ринку. Обсяг чистої купівлі Національним банком іноземної валюти з початку року продовжує становити 220,5 млн. доларів США. Міжнародні резерви на 19.05.2021 становили 27,5 млрд. доларів США.

Фінансовий сектор

Обсяг наданих банками кредитів реальному сектору у квітні зріс на 1,8%, у тому числі корпоративним позичальникам – на 2,1% (+15,7 млрд. гривень), фізичним особам – на 1,0% (+2,0 млрд. гривень). Зростання кредитного портфелю банків відбувалося головним чином за рахунок збільшення гривневого кредитування (загалом на 13,7 млрд. гривень), тоді як в іноземній валюті заборгованість корпорацій перед банками зростала більш повільними темпами. При цьому, процентні ставки за кредитами банків корпоративному сектору зросли: в гривні – на 0,4 в. п., в іноземній валюті – на 0,6 в. п.

Збільшенню банківського кредитування сприяють збільшення депозитної бази та висока адекватність капіталу банків. Так, обсяг депозитів в банківській системі збільшився у квітні на 15,1 млрд. гривень, головним чином, за рахунок збільшення гривневих депозитів домогосподарств (+14,7 млрд. гривень). Натомість вкладення населення у банки в іноземній валюті, навпаки, скоротилися – на 51,5 млн. доларів США (в еквіваленті), зважаючи на близькі до нуля ставки за депозитними вкладами в іноземній валюті.

Адекватність регулятивного капіталу банків на 01.05.2021 перевищила 23% (за нормативного значення не менше 10%), що є його історично найвищим значенням. При цьому, регулятивний капітал банків у квітні збільшився на 8,9 млрд. гривень (або на 5,0%) до 187,5 млрд. гривень, що є найбільшим значенням цього показника з січня 2015 року. Достатність основного капіталу банків на 01.05.2021 становила 16,8% (за нормативного значення не менше 7%).

Підтримку кредитній активності банків надає активна реалізація державних програм “Доступні кредити 5-7-9%”, “Доступна іпотека 7%”, а також інструмент державних гарантій на портфельній основі. За минулий тиждень уповноважені банки видали 504 «доступних» кредитів на загальну суму 1,3 млрд. гривень, збільшивши з початку дії програми портфель таких кредитів до 40,8 млрд. гривень. За програмою підтримки іпотечного кредитування з 1 березня банками надано 268 кредитних договорів на загальну суму 223,7 млн. гривень. Із частковим забезпеченням державними гарантіями банками було надано 1273 кредити мікро-, малого та середнього бізнесу в Україні на загальну суму майже 2,5 млрд. гривень.

Ліквідність банківського сектору залишається стабільно високою. Залишки коштів на кореспондентських рахунках банків в НБУ та вкладень у депозитні сертифікати НБУ перевищують 200 млрд. гривень. Вплив як операцій з ЄКР, так і збільшення готівки в обігу поза банками мало стримуючий вплив на ліквідність банків. Упродовж минулого тижня Національним банком було надано 5-річні кредити рефінансування 9-ти банкам на загальну суму 1,7 млрд. гривень. Крім того, 306,5 млн. гривень було надано банкам як кредити рефінансування на строк 84 дні за обліковою ставкою (7,5%).

Враховуючи відсутність цільового призначення, довгострокове рефінансування банків має обмежений вплив на рівень їх кредитної активності. Натомість, враховуючи різницю у ставках рефінансування та за ОВДП, банки мають стимули до використання залучених від Національного банку коштів у казначейських операціях з державними цінними паперами. На мою думку, функціонування механізму довгострокового рефінансування має бути переглянуте в контексті посилення його ролі у забезпеченні збільшення довгострокового портфелю кредитів банків у реальний сектор економіки країни.

Голова Ради НБУ Богдан Михайлович Данилишин 

Редакція не несе відповідальності за зміст опублікованих повідомлень інформаційних агентств та реклами і може публікувати статті, не поділяючи точку зору автора.По всіх питаннях щодо опублікованого матеріалу звертайтесь на електронну пошту: [email protected]