НАВІЩО ПОДАВАВСЯ У ЧЛЕНИ КОНКУРСНОЇ КОМІСІЇ САП, ЯКЩО ПРАЦЮВАТИ В НІЙ НЕ ПЛАНУВАВ?
Конкурсна комісія на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, після тривалого марафону – на етапі співбесід з кандидатами щодо визначення їх доброчесності, зробила тижневу паузу.
Грантовики спалилися!
Це стало приводом для грантових організацій терміново почати відпрацьовувати омріяні гроші, та накинутися на членів конкурсної комісії, щоправда, чомусь, тільки обраних за квотою Верховної Ради України, з «викривальними» статтями та виступами. Грантовики, приставлені «слідкувати за корупцією в Україні», вирішили, що перерва в засіданнях – це таємна змова недоброчесних членів комісії.
Під час своїх численних «викривальних» випадів, грантовики розкрили всі свої карти щодо «захоплення» САП за допомогою просування туди своїх (читай – вказаних їм зі сторони) кандидатів. Так, вони розкрили всі прізвища кандидатів, які їх найбільше турбували, як небажані на посаду голови САП. Та, нахвалюючи інших кандидатів, та виказуючи обурення результатами голосування, вказали всім, кого вони самі хочуть бачити на цю посаду.
Отже, грантовики працюють грубо і непрофесійно, що природньо, адже відповідним практичним досвідом та освітою похвалитися не можуть.
Тому, закономірно, що грантовики – спалилися, чим підставили міжнародників.
Незалежними є тільки міжнародні партнери?
Венеціанська комісія наголосила на тому, що єдиним способом забезпечення незалежності членів відбіркових комісій є висунення частини кандидатів з боку міжнародних партнерів. Про це йдется на сайті Представництва Європейського Союзу в Україні.
Зверніть увагу – єдиним!
Тим самим, ЄС дає зрозуміти, де насправді місце українських членів відбіркових комісій – воно не є важливим, і його взагалі не треба брати до уваги.
Тим самим зроблено принизливий жест «до ноги!» у бік як Верховної Ради України, яка голосувала за кандидатів у члени таких комісій, так і у бік українських виборців, які віддали свій голос за певну політичну силу.
Корупція в самій ЄС поглиблюється
Разом з тим, чи так все привабливо з корупцією виглядає у самій Європі?
За даними опитування впливової міжнародної антикорупційної організації Transparency International (за матеріалом від 16.06.2021 р.), майже третина з понад 40 тисяч опитаних із всіх 27 країн ЄС вважають, що корупція в їх країні поглиблюється. Ще 44% респондентів впевнені, що така ситуація не покращується.
За даними організації, думки громадяни країн ЄС розділились відносно того, в яких установах найбільші проблеми з корупцією. Так, у половині країн ЄС прем’єр-міністрів і членів парламенту вважають найкорумпованішими, в іншій половині – керівників підприємств і банкірів. У той же час, довіра до поліції, місцевій владі та судам є високим в усьому регіоні.
Очагом корупції, за результатами опитування, вважається сфера охорони здоров’я, що викликає особливу стурбованість під час пандемії COVID-19. Так, 6% респондентів призналися, що давали хабар за медичні послуги. Також 29% мешканців ЄС використовували особисті зв’язки дляотримання медичної допомоги.
Отже, є питання – чи є дійсно єдиним способом забезпечення незалежності членів відбіркових комісій, висунення до них кандидатами міжнародних партнерів?
Українські члени комісій апріорі є недоброчесними?
Чому ЄС, говорячи про членів комісій в антикорупційні та судові органи України, вживає, в контексті їх незалежності, узагальнююче слово «міжнародні партнери», а не розглядає окремих осіб – членів конкурсних комісій-представників міжнародних організацій. Нібито серед таких членів апріорі немає хабарників та недоброчесних, тому і відокремлювати їх один від одного не треба. А ось українські члени комісій, особливо, які делеговані Верховною Радою України, за таким розкладом, навпаки, виходить, що апріорі є недоброчесними.
А якщо міжнародники всі скрізь такі молодці, то навіщо висувати, наприклад, до комісії САП, аж чотирьох членів-іноземців? Можна було обійтися й одним членом, який би одразу представляв усі міжнародні організації загалом. Наприклад, це міг би бути грантовик Куйбіда Р., висунутий від Ради прокурорів України до комісії САП. Тим більше, що так і є насправді.
Томас пропустив 87,5 % голосувань на етапі визначення доброчесності
Із 29 призначених засідань, що відбулися, Томас Фаєрстон був присутнім на 20 засіданнях, Нона Цоцорія – лише на 13 (взимку не була присутньою жодного разу), і то не повністю, а на якихось частинах засідань – по декілька хвилин, по пів години, по 1 або 2 години з 4-х або 5-ти годин, які 100-відсотково відпрацювали члени комісії від Верховної Ради України.
За результатами перегляду трансляцій засідань комісії САП лише на етапі визначення доброчесності кандидатів, виходить, що, наприклад, член комісії САП Томас Фаєрстон був присутнім на голосуванні, та, відповідно, голосував лише за 3-х із 24 кандидатів, що становить 12,5 %. Так, Томас віддав голос за кандидата Гейка, і був проти Войтенка та Касьяна.
Решту засідань (87,5%) Томас Фаєрстон просто прогуляв, впевнений, що його замінить або Р. Куйбіда, або Драго Кос. Така взаємозамінність при голосуванні свідчить про заздалегідь заплановані членами комісії від Ради прокурорів, фігури на очільника САП, що є ознакою недоброчесної поведінки та зневагою до конкурсу.
Виникає відчуття, що тут у міжнародників «все схоплено», та логічне питання – з якою метою Томас Фаєрстон та Нона Цоцорія подавалися до членів конкурсної комісії САП, якщо працювати в ній вони не планували?