Особистий експертний Прес-дайджест Голови Ради Національного банку України Богдана Михайловича Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках
Економічна ситуація
За інформацією Мінекономіки у квітні більшість основних видів економічної діяльності продемонстрували поліпшення ситуації. Так, у січні-квітні 2021р., вперше з грудня 2019 року відбулося зростання зведеного індексу виробництва товарів і послуг на 0,7% ( порівняно із “-”3,0% у І кварталі 2021 року та “-”5,9% за 4 місяці 2020 року). Позитивний внесок у динаміку зведеного індексу сформували промислове виробництво та внутрішня торгівля. У свою чергу, будівельна галузь та сфера транспорту, хоч і продемонстрували негативні результати, проте зменшили негативний тиск на динаміку економічної активності в цілому. Як результат, Мінекономіки оцінило скорочення обсягів ВВП на рівні 0,2% (порівняно із падінням на 2,0% у І кварталі 2021 року та на 4,9% за 4 місяці 2020 року).
Відновлення ділової активності на тлі адаптації економіки до роботи в умовах карантину пожвавлює інфляційні процеси. У травні зростання споживчих цін становило 1,3% до попереднього місяця, що з урахуванням низької бази порівняння (у травні 2020 року споживчі ціни зросли на 0,3%) обумовило прискорення річних темпів зростання ІСЦ до 9,5%. Слід відзначити, що внесок немонетарних факторів у посилення інфляційного тиску продовжує відігравати домінуючу роль: внесок продуктів харчування, житлово-комунальних послуг та палива, ціни на які характеризуються низькою еластичністю до сукупного попиту, становив 8 в. п. або майже 85% від річного зростання споживчих цін. Натомість ціни на товари і послуги, обсяг споживання яких залежить від змін у сукупному попиті, зростали помірними темпами або навіть знижувалися. Так, вартість товарів домашнього вжитку та побутової техніки за рік зросла на 2,2%, товарів та послуг з категорії «відпочинок та культура» - на 2,6%, вартість одягу та взуття – знизилася за рік на 3,8%.
Це свідчить про те, що економіка України все не набула ознак стійкого посткризового відновлення та потребує продовження заходів з підтримки сукупного попиту та розвитку внутрішніх ринків.
Разом з тим, високі ціни на сировину на зовнішніх ринках підживлюють зростання промислових цін в Україні. Ціни виробників промислової продукції у травні зросли на 3,6%, у тому числі за товарами, призначеними для використання за межами України – на 5,3%. У річному вимірі промислові ціни в Україні зросли у травні на 33,1%, у тому числі за товарами експортної групи – на 65,9%. Найбільше зростання вартості продукції спостерігалося у галузях добувної промисловості – понад як удвічі зросла вартість сирої нафти та природнього газу, металевих руд. У переробній промисловості лідерами за зростанням цін також виступали галузі, «зав’язані» на зовнішні ринки – понад як у півтора рази зросли ціни у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення, виробництві хімічних речовин і хімічної продукції, а також у металургійному виробництві.
Бюджетна сфера
Під час аукціонів із первинного розміщення державних цінних паперів з початку червня Міністерством фінансів було залучено до Державного бюджету 26,2 млрд. гривень, 541 млн. доларів США та 61 млн. євро. Середньозважена ставка по державних запозиченнях в гривні з початку червня становила 11,71%. З початку року обсяг розміщень ОВДП становив 147,3 млрд. гривень в національній валюті (без урахування випуску ОВДП на поповнення статутних фондів державних компаній) та 57,1 млрд. гривень в іноземній валюті (у гривневому еквіваленті). Це відповідає 41% від загального обсягу державних запозичень, передбачених у 2021 році згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та свідчить про необхідність залучення до кінця 2021 року додатково близько 293 млрд. гривень на внутрішньому ринку.
Частка нерезидентів у структурі власників ОВДП з початку року зросла з 8,5% до 10,9% (або майже до 16% без урахування ОВДП у портфелі Національного банку). За тиждень портфель ОВДП нерезидентів зріс на 8,3 млрд. гривень, що становить близько половини від загального збільшення обсягу ОВДП в обігу. Збільшилися вкладення в ОВДП також з боку банків (загалом на 6,0 млрд. гривень, з яких 1,8 млрд. – в іноземній валюті) та юридичних осіб (загалом на 4,1 млрд. гривень, з яких 1,1 млрд. в іноземній валюті). В результаті погашення ОВДП портфель державних цінних паперів Національного банку скоротився за тиждень на 1,5 млрд. гривень.
Валютний ринок
На міжбанківському валютному ринку упродовж минулого тижня спостерігалося суттєве (близько 43 млн. доларів США в середньому за день) переважання пропозиції іноземної валюти над попитом, що обумовило його укріплення на 0,8% (з 27,2 до 27,0 гривень за 1 долар США). Таке переважання було обумовлене значним зростанням пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків (на 18,7% до попереднього тижня), тоді як попит на іноземну валюту – навпаки – дещо знизився (на 2,7%). Збільшенню пропозиції іноземної валюти на ринку сприяли високі ціни на основні товари українського експорту – сільськогосподарську продукцію, залізну руду та сталь, а також збільшення попиту нерезидентів на державні цінні папери України.
З метою згладжування функціонування валютного ринку Національний банк вперше за останні 2 місяці застосовував валютні інтервенції у відповідності до Стратегії валютних інтервенцій, викупивши з ринку упродовж минулого тижня 375 млн. доларів США. Загальне чисте сальдо валютних інтервенцій НБУ з початку 2021 року збільшилося до 655 млн. доларів США, що з урахуванням запозичень Уряду в іноземній валюті дозволило збільшити міжнародні резерви НБУ до 28 млрд. доларів США.
Фінансовий сектор
Сукупний портфель кредитів банків у реальний сектор у травні майже не змінився. При цьому, гривневий портфель корпоративних кредитів банків у травні зріс на 2,7% (+11,8 млрд. гривень), що дозволило частково нівелювати вплив від скорочення корпоративних кредитів банків в іноземній валюті (“-“4,3% або “-“16,0 млрд. гривень в еквіваленті). У кредитуванні домашніх господарств у травні спостерігалися аналогічні зміни – зростання гривневих кредитів (+3,2% або 5,8 млрд. гривень за місяць) та скорочення позик в іноземній валюті (“-“2,5% або “-“0,7 млрд. гривень в еквіваленті) внаслідок імовірного врегулювання проблемної заборгованості домогосподарств в іноземній валюті.
Збільшення корпоративного кредитного портфелю банків у травні значною мірою забезпечувалося державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%”, обсяг наданих банками кредитів в рамках якої зріс у травні на 8 млрд. гривень. За два тижні червня уповноваженими банками було видано за програмою близько 3,5 млрд. гривень, з яких 2,3 млрд. гривень були спрямовані на антикризову підтримку робочого капіталу підприємств, решта – на рефінансування заборгованості перед банками та інвестиційні цілі. Загалом, за період дії програми банками-учасниками було видано понад 18 тис. кредитів на загальну суму понад 47,5 млрд. гривень.
Одночасно продовжував зростати обсяг депозитів в банківській системі. Так, депозити, залучені на рахунки резидентів, у травні зросли на 0,4%, у тому числі у гривні – на 1,2% (+9,9 млрд. гривень). Проте, якщо у попередні місяці зростали передусім депозити домогосподарств, то у травні, із активізацією економічної активності та збільшенням витрат населення на придбання товарів і послуг, зростали лише залишки на гривневих депозитних рахунках корпоративних клієнтів (+14,2 млрд. гривень), тоді як гривневі депозити населення – навпаки – скоротилися на 4,4 млрд. гривень.
Процентні ставки за новими гривневими кредитами у травні для підприємств та фізичних осіб переважно залишалися на рівні попереднього місяця, тоді як за новими депозитами – зросли на 0,1 в. п. для корпоративних клієнтів та на 0,2 в. п. для клієнтів-фізичних осіб.
Регулятивний капітал банків у травні зріс майже на 2 млрд. гривень, оновивши максимум з 2015 року. На тлі активізації кредитної активності банків, адекватність як регулятивного, так і основного капіталу у травні дещо знизилася (до 22,64% та 16,76% відповідно), залишаючись понад як удвічі вищою від мінімально необхідних нормативних значень (відповідно 10% та 7%). Нормативи ліквідності та кредитних ризиків банків також перебувають у межах нормативних значень.
Ліквідність банківської системи України (коррахунки банків та депозитні сертифікати НБУ) збільшилася до 215 млрд. гривень. Найбільш ваговими чинниками зростання ліквідності банків були викуп Національним банком валюти на міжбанківському ринку та надання ним довгострокових (на 5 років) кредитів рефінансування 14 банкам на загальну суму 9,1 млрд. гривень (з них Укрексімбанку – 4,5 млрд. гривень). За рахунок збільшення коштів на ЄКР та відпливу коштів у готівку відбувалося скорочення ліквідності банків. Заборгованість платоспроможних банків за довгостроковими кредитами рефінансування (від 1 до 5 років) збільшилася до майже 80 млрд. гривень (+31 млрд. гривень з початку року).
Голова Ради НБУ Богдан Михайлович Данилишин