Вибори директора “Мистецького арсеналу”: Іван Козленко - кого просуває махінатор з нерухомості та фігурант кримінальної справи?
Вже більше як місяць часу стрічки українських медіа ресурсів наповнюються інформацією щодо виборів директора “Мистецького арсеналу”. Новини, здебільшого інформаційного характеру, але є й велика частка, що направлена “проти” чи “за” певних кандидатів. Особливо у цій передвиборчій гонці відзначається колишній директор Довженко-центру - Іван Козленко, який на своїй сторінці в Фейсбук та у блогах, статтях інтернет-видань активно займається просуванням “своїх” кандидатів і очорненням конкурентів.
Хто такий Іван Козленко? Чому він активно увірвався в інформаційний передвиборчий простір щодо голосування за директора “Мистецького арсеналу”? Чиї інтереси він відстоює і кого намагається усунути? - в цих питаннях спробували розібратись журналісти нашої редакції.
Нагадаємо: 14 травня Державне управління справами оголосило конкурс на посаду генерального директора “Мистецького арсеналу”. 6 липня відбулось засідання конкурсної комісії, на якому мали обрати нового директора, але цього не сталося, адже жоден з дев'яти кандидатів не набрав необхідних 5 голосів. Чотири голоси отримав кандидат Михайло Кулиняк, Олеся Островська-Люта - три голоси, Наталія Заболотна та Ірина Кислян - по одному голосу. Голова комісії Василь Чернець оголосив повторний конкурс. Новий директор "Мистецького арсеналу" буде обраний не раніше як у вересні. 20 липня з'явилася інформація, що у Державному управлінні справами сформовано новий склад комісії.
Козленко Іван Васильович - з 2016 по 16 квітня 2021 року займав посаду генерального директора “Довженко-Центру”, це ж керівне крісло належало йому і у період 2014-2015 років (у 2015-2016 роках в.о. була Хомутовська Капітоліна). Його управління “Довженко-Центром” було доволі неоднозначним - це і відкрите кримінальне провадження, і махінації з нерухомістю, і нецільова розтрата коштів, і т. д. Можливо саме це, попри його заяви, й стало головною причиною, що Козленко вирішив не подаватись на переобрання, - та до цього повернемось пізніше. Зараз же спробуємо розібратись - що або хто спонукає Івана Козленко проявляти черезмірну активність у виборчому процесі на посаду директора “Мистецького арсеналу”?
І так, вже довгий період часу Іван Козленко на своїй сторінці у Фейсбук активно висвітлює виборчий процес щодо директора “Мистецького арсеналу”. Зокрема, навіть неозброєним оком помітно, що “топить” він за двох кандидатів, точніше кандидаток - це Олеся Островська-Люта та Ольга Балашова. Приміром наводимо цитату:
“Я прочитав документи всіх кандидатів на посаду та концепції тих небагатьох, хто оприлюднив їх завчасно. Якщо не брати до уваги цілий шерег реваншистських концепцій "make Arsenal great again" (а, як на мене, вони найнебезпечніші та мають найбільше шансів на перемогу), на увагу заслуговують дві - Олесі Островської та Olya Balashova”.
Та якщо розібратись глобально - вся його активність пов'язана тільки на користь одній, і це - Олеся Островська-Люта. Щодо - Ольги Балашової, то його частково позитивні відгуки - це всього-навсього стратегічний хід з відволікання очей від його “любові” до Островської-Лютої. Та й кожен(в тому числі і Козленко) розуміє, що Балашова явно не переможе, а тому жодні слова хвальби не вплинуть на вигідний результат для Островської та Козленко. Крім того, проаналізувавши дописи Козленко у Фейсбук стає зрозумілим, що своєрідний аналіз інших кандидатів - це просто набори пустих текстів заради того, щоб показати : 1) наскільки сильнішою/кращою є його подруга Островська-Люта і 2) інформаційно очорнити головного конкурента і фаворита виборів - Михайла Кулиняка. Тепер щодо цих пунктів поговоримо коротко окремо.
Пункт 1: Іван Козленко і Олеся Островська-Люта - давні знайомі, друзі. В одному із дописів Козленко сам розповідає про їхню співпрацю, цитата:
“Ми з Олесею були розробниками альтернативної організаційно-правової форми для закладів культури - державне некомерційне підприємство…” . Крім того, вони працювали у схожих структурах (Мистецький арсенал і Довженко-Центр), і явно пересікались у роботі, можливо, спільних махінаціях. Тобто, така прихильність Козленко до Островської-Лютої явно неспроста, і вся його діяльність спрямована на знищення конкурентів заради перемоги подруги. Припускаємо (не стверджуємо), що між Островською-Лютою і Козленко може бути домовленість - подальше працевлаштування Козленко в стінах “арсеналу”. Івану Козленко зараз вигідно і потрібно осісти в тихому містечку, йому не потрібно бути “на передовій/керівником”, адже відлуння кримінальних справ і обшуки по роботі в “Довженко-Центрі” ходять за ним поп’ятам.
Олеся Островська-Люта
Пункт 2: Щодо масштабної піар-кампанії очорнення Михайла Кулиняка, то тут все просто - він фактично єдиний конкурент Островської-Лютої. І суть тут навіть не в Кулиняку - а в тому, що він потужний опонент за крісло директора, і будь на його місці хтось інший - дії Козленко були б такими ж. Крім того, практично все чим апелює Козленко - це те, що Михайло Кулиняк міністр часів Януковича. Практично саме з подачі Козленко інтернет наповнився шаблонними статтями, до прикладу: «Директором Мистецького Арсеналу мало не став мiнiстр епохи Януковича!» і т. д. Просто виходить, якщо працював при Януковичу - ти злочинець і ворог, і ніхто не дивиться на реальні заслуги, яких до речі в Кулиняка не мало… Тоді питання: “А як же Петро Порошенко став Президентом - він же також працював при Януковичу?...”. Щодо інформації яка поширена Козленком і необдумано скопійована різними ЗМІ, то він йде на будь-які цинічні міри, приміром цей “генератор ідей” видумав і запустив фейк, що Кулиняка ставить на посаду Офіс Президента. А що: у боротьбі всі міри проходять, і в першу чергу - брехня, саме цим і керується Козленко.
Михайло Кулиняк
Але чому Козленко та Островській-Лютій настільки важливий “арсенал”? - відповідь проста, Козленко під її прикриттям має намір втілювати свої шахрайські схеми, які він добре встиг відточити на посаді директора “Довженко-Центру”, - про це й поговоримо дальше, щоб всі зрозуміли хто рветься знищувати державну перлину.
І так, добре відомо, що Козленко Іван Васильович ще до недавно був Генеральним директором Національного центру Олександра Довженка, а по завершенні каденції заявив, що не подаватиметься на посаду ще раз. Але чому?... Можливо причиною того служать мільйонні махінації, які почали випливати на поверхню?...
Скріншот: сайт radiosvoboda.org
"Основний мій аргумент – зважаючи на політичні та інші процеси, що відбувалися навколо Центру за останній рік, моя присутність на цій посаді може радше зашкодити інституції, аніж допомогти. Цей безпрецедентний рік викликів, обшуків і кримінальних справ підштовхує до висновку про місце, яке наша інституція займає в теперішній архітектурі вітчизняної культурної сфери", – пояснив Іван Козленко під час розмови з журналістками видання "Лівий берег”.
Вище цитата з інтерв'ю Козленка, де він свою відставку аргументує політичною ситуацією довкола “Довженко-Центру” - такі його слова ніщо інше, як шаблонний популізм який процвітає в нашій державі. А що - непогане рішення “спихнути” все на політичне переслідування?!... Та й розказувати про кримінальне провадження із “собою-фігурантом” явно ж не комфортно?!...
В Єдиному Державному Реєстрі Судових Рішень від 07.08.2019 року зареєстровано кримінальне провадження № 12019100010006635 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Скріншот із судової Ухвали https://reyestr.court.gov.ua/Review/85701903
Скріншот із судової Ухвали https://reyestr.court.gov.ua/Review/85701903
Як бачимо, Іван Козленко дуже любить гроші, і йому немає діла, що вони отримані НЕЗАКОННО та в УЩЕРБ “ДОВЖЕНКО-ЦЕНТРУ”. Та якщо думаєте, що призначення собі незаконних виплат на суму 204 тисячі гривень це межа - то ви помиляєтесь, це лише “квіточки”...
Далі йдуть махінації з нерухомістю Центру.
Скріншот із судової Ухвали https://reyestr.court.gov.ua/Review/85701903
Скріншот із судової Ухвали https://reyestr.court.gov.ua/Review/85701903
Із вище наведеної інформації зрозуміло, що далеко не без участі Івана Козленко “Довженко-Центр” недорахувався всього-на-всього - майже 1-го мільйона гривень! І це лише по одному кримінальному провадженні!!! А якщо глянути на перелік судових справ із “Довженко-Центром” у період роботи там Козленко - то голова йде обертом…
Але тут є ще один нюанс - дане кримінальне провадження за дивних причин знаходиться у “замороженому стані” - питання чому? Шановні правоохоронці : “Невже вам не має діла до тих хто розкрадає державні установи???”
Та вище наведені махінації в “Довженко-Центр” - не єдине чим може “пишатись” Козленко Іван Васильович…
Ну і звісно - давайте заглянемо у декларацію... І перше, що цікаве потрапляє на очі - так це загадкова квартира площею 41,1 кв.м придбана в лютому 2018 року.
Що цікаво - її задекларована ціна становить 50 тисяч гривень, а це за тодішнім курсом - не більше 1800 доларів США. Питання: “Чи можливо було придбати квартиру за таку смішну ціну?”, - звісно, що ні! Та якщо чесно, то цю квартиру йому подарувала така собі громадянка - Скульська Лариса Василівна 1948 року народження. Але от звідки ця квартира в новострої у цієї громадянки - це велике питання, і все це дуже схоже на звичайну махінацію (припускаємо/можливо): квартиру Козленку надали як хабар за виділену землю з “Довженко-Центру”, а пані пенсіонерка стала звичайним “офшором” по відмиванню цієї схеми. Та навіть якщо б все було настільки чисто і гладко - звідки ж тоді у декларації цифра у 50 тисяч грн., якщо ж квартира подарована?, - а це питання вже до НАЗК!!!
Ще одна “мутна” квартира…
З декларації за 2020 рік випливає, що Іван Козленко 20 січня 2020 року придбав квартиру вартістю 721 458 грн.
І це при загальному своєму доході - в не повних 702 тисячі грн., в основному від заробітної плати. Ніяких заощаджень в готівковому вигляді чи на банківських рахунках в нього не числилось.
Та будемо чесні, в декларації Козленка все ж зазначено повідомлення про суттєві зміни в майновому стані від 20.01.2020 року. Де вказано, що він отримав 17.01.2020 року - 200 тисяч гривень безвідсоткової поворотної позики від громадянина Шейко Володимира Петровича. Та і це ще не все, адже УВАЖНО: 15.01.2020 року - таку ж безвідсоткову позику, але у розмірі 150 тисяч гривень він отримав від … - Державне підприємство Національний центр Олександра Довженка!!! Тобто, від тієї самої, очолюваної ним структури! Тобто, від того самого Довженко-Центру про який він і його колеги на кожному кроці розповідали про нестачу коштів і неминуче банкрутство!!! А це як???
Хіба такі дії Козленка не трактуються як перевищення повноважень?...
Та і це ще не все! Адже є ще певні нюанси, які явно мали б зацікавити НАЗК!!!
- Через рік, у декларації поданій від 08.02.2021 року Іван Козленко вказує, що позику від громадянина Шийко отримав - 27.01.2020 року, ( в 2020 - вказував, що 17.01.2020 року)
- В декларації перед звільненням від 23.04.2021 року Козленко зазначив, що 19.03.2021 року він повернув позичені кошти у розмірі 227 560 грн, мова йде про повернення боргу все тому ж громадянину Шийко (позичав 200 тисяч). Але тут є один важливий нюанс - Козленко вказує, що повертає кошти з ІНДЕКСАЦІЄЮ!!! Хоча позичені кошти декларувались як - БЕЗВІДСОТКОВА ПОЗИКА!!! Такий хід - це просто банальне відмивання коштів, чи не так?...
НУ І ЩЕ ОДНЕ… Іван Козленко чи не на кожному кроці розповідав про злих, цинічних чиновників, які не виділяють кошти на “Довженко-Центр”, який занепадає! І зараз він активно “крутиться” біля “Мистецького арсеналу” і Островської-Лютої… Питання: “ А чому в декларації Козленка перед звільненям немає жодних даних про повернення вище згаданих 150 тисяч гривень “Довженко-Центру”???” Як це так, він же такий “порядний” фахівець…
Щодо декларацій, то на останок варто скористатись математичними обчисленнями, так згідно декларації за 2020 рік і декларації перед звільненням від 23.04.2021 року, виходить наступне:
Зароблені кошти: 701 308 грн(зп за 2020 рік) + 504 965 грн (зп за 2021) +800 грн (авторське право за 2 роки) = 1 мільйон 207 тисяч грн.
Видатки: Квартира 721 458 грн ( 20.01.2020) + 227 560 грн (повернення позики з індексацією гр. Шийко) + 126 тис грн (придбання нерухомого майна від 19.03.2020) = 1 мільйон 75 тисяч грн.
Результат: 1 мільйон 207 - 1 мільйон 75 = 132 тисячі гривень(за 2 роки), саме така сума повинна була залишитись в нього після звільнення. Але не забувайте, що людині потрібно ще харчуватись, одягатися і платити комунальні послуги… Тобто 132 тисячі розділити на 24 місяці = 5500 грн на щомісячні витрати протягом 2-ох років. А чи це реально в Києві?!...
Напрошується висновок - навряд чи Іван Козленко жив згідно своїх офіційних доходів?!...
І ще одне питання: “А як він, у статусі безробітного збирається повернути кошти “Довженко-Центру?”... 150 тисяч гривень…
На завершення.
У червні минулого року, ккс працівник Центру Довженка Станіслав Силантьєв поділився із виданням «Детектор медіа» доволі цікавою інформацією щодо все того ж - Івана Козленко і його управління державною структурою. Інформація доволі цікаво, пропонуємо з нею також ознайомитись.(натиснути на скрін у кінці статті).
Р.S. Як бачимо, вище наведені факти свідчать, що Іван Козленко доволі сумнівна особистість і управлінець до якого у правоохоронців має бути безліч питань з відкритими кримінальними провадженнями. Зараз цей “геній” управління з можливими ознаками шахрая явно має бажання допомогти очолити “Мистецький арсенал” Олесі Островській-Лютій. Скоріш за все, такі його старання не спроста, і за її перемоги він осяде поряд з нею в “арсеналі”, а тоді… а тоді й почнеться його глобальний занепад, що супроводжуватиметься цинічними схематозами…
